Глібов Леонід Іванович “Гоп! Гоп! Діти-молодята!..”

“Гоп! Гоп! Діти-молодята! І дівчата, і хлоп’ята! Годі бігать і скакать: Буду загадку казать: Як була я молодою, Грала в хрещика з весною І між квітками росла, Зеленіла і цвіла.

Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна я була. Як підкрадеться до мене Те бадиллячко зелене, Чи бур’ян, чи лобода,- Через мене всім біда. Всіх од мене проганяють, Через тин перекидають, Щоб нічого не росло, Щоб пристріту не було.

Як великою вже стала, Я сім плахт поначіпляла, Довгі кісоньки взяла У віночок заплела. Куди треба, помандрую,

Скрізь і днюю, і ночую, Світ увесь я обійшла І на ярмарку була. І нема того обіда, Чи у пана, чи у жида, Щоб і я там не була І не їла, й не пила. Тільки я сердита зроду: Хто задивиться на вроду Чи сунеться цілувать – Буде сльози проливать. Діти-квіти, виростайте І мене ви розгадайте!

Прилетить веселий час – Поцілую дуже вас”.

Діти думали-гадали І ніяк не розібрали. В мою хатоньку прийшли, На печі мене знайшли. “Ой дідусю, не вгадали,- Діти разом закричали,- Годі в просі гріться, спать, Поможи нам розгадать! Осьде пряничок чудовий, Неабиякий – медовий. Бач – і самі не їмо, А тобі віддаємо!” Взяв я пряничок, дивлюся І облизуюсь, сміюся…

“Не вгадали ви? Ото! То ж Цибуля, більш ніхто!” Здивувались дуже діти: “Тьху, погана!. Так верни ти…” А я пряник гам та гам – “Вибачайте, не віддам!”

[1891].

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Глібов Леонід Іванович “Мостивсь я в лузі на потіху…” Мостивсь я в лузі на потіху Веселу загадку піймать, І повну торбу дітям сміху Мені судилося набрать. Зробив я хатку невелику; Вітрець дмухнув – і...

Глібов Леонід Іванович “Не все нам бігать по горішки…” Не все нам бігать по горішки, Жартуючи, у тихий гай, Не все нам вигадки і смішки,- Ще треба, діти, хліба край. Моторна воля десь ходила...

Глібов Леонід Іванович Пташка Жила в мене пташка в цяцькованій клітці, Було їй доволі зерна і водиці; Співала коханка, себе розважала І томлену душу мою звеселяла. Надворі лютує зима-лихоманка,...

Глібов Леонід Іванович Жаби Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостайно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили та гралися звичайно… Так ні, ще треба би не так,...

Глібов Леонід Іванович Вареники Веселий господар Дем’ян Любив гостей на бесіду скликати. Він був багатший від усіх селян, Всього доволі мав, було чим шанувати. Вподобався йому найбільше Клим, Земляк...

Глібов Леонід Іванович Бджола і Мухи Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити, Що слід усім туди летіти, Хто щастя тут не мав. Наслухались дві Мухи того дива (Про се...

Глібов Леонід Іванович “Раз у бабусі Шелестихи…” Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював І любим діткам для потіхи Химерну вигадку дістав. І хоч кого вона здивує, Такої ще не...

Глібов Леонід Іванович Щука На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого...

Глібов Леонід Іванович Два кума – Здоров, Василю, пане-брате! – Здоров, кумасю мій Кіндрате! – Чи ти ще там здоров та жив? – Ох, братику! – Василь завив,- Мого ти...

Глібов Леонід Іванович Будяк і Васильки Давно колись весела воля, Гуляючи посеред поля, Насіяла Васильків цілий лан. Де взявсь Будяк, на пригорку розцвівся, Пишається, неначе пан. І просторікать заходився: – Ой...

Глібов Леонід Іванович Кундель У полі тихому жив у норі Хом’як; На самоті скучав він, неборак! Подивиться кругом – багато поля Комусь дала щаслива доля; І глянуть весело, і...

Глібов Леонід Іванович Лисиця і Ховрах – Куди се ти, кумасенько, біжиш? Даєш, неначе з ляку, драла,- Гука Ховрах,- ні на що не глядиш, Мене б то й не пізнала! –...

Глібов Леонід Іванович Щука й Кіт Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубата знала, Чого хвостатий кум бажав: До берега частенько припливала І щиро куманька свого Карасиками шанувала, А Кіт...

Глібов Леонід Іванович Деревце Ішов Панас із города додому З сокирою й мішком. Вертаться довелось самому, Прямуючи ліском. Іде Панас, не розглядає, Міркуючи про щось (Міркує той, хто нужду...

Глібов Леонід Іванович У степу Ол. Ам. Тищинському Хоч доля привела у город суєтливий, Добра і зла прикрашений вертеп, Я все-таки люблю сіножаті і ниви, Люблю широкий, тихий, рідний степ....

Глібов Леонід Іванович “Отепер прийшла морока!..” Отепер прийшла морока! Білобокая Сорока Десь далеко побула І, гайсаючи по вітру, Дуже загадочку хитру На хвості нам принесла. “Слухай,- каже довгохвоста,- Загадка моя не...

Глібов Леонід Іванович Вовк і Кіт В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться; Проклятий...

Глібов Леонід Іванович Зозуля й Горлиця Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась; Мов сирота вона, тиняється сама, Минає літечко, порадоньки нема. – А діти? – Горлиця питає.- Чи, може,...

Глібов Леонід Іванович Жук і Бджола Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина; Під лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів, Що день...

Глібов Леонід Іванович За щедрівку пісенька Колись, в годину давню, Не раз журився я, Що молодість коханая Не вернеться моя. І де вже їй вернутися? До бога десь пішла… Спасибі їй,...

Глібов Леонід Іванович Кіт і Баба У одному селі була Весела Баба Шелестиха. – Аби я добренько жила, А більш копи не буде лиха! – Шуткуючи було і скаже, і моргне.-...

Глібов Леонід Іванович Гава і Лисиця Літаючи по дворах, Гава Шматок ковбаски добула; Хоч кажуть, що вона дурна роззява, А до крадіжки здатная була. От узяла та й полетіла, Щоб недалечко,...

Глібов Леонід Іванович Жвавий Хлопчик Був собі Хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий: До всього придивлявсь І пильно прислухавсь; Що між собою скажуть люде – Почує, довго не забуде. Наслухавсь...

Глібов Леонід Іванович Перекотиполе Котилося через поле Перекотиполе – Довідаться щастя й горя Край Чорного моря. Розходилися поляне, Аж серденько в’яне: Одні на сміх піднімають, Другі дорікають. – Тю-тю,...

Глібов Леонід Іванович Вовк та Ягня На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим що сила є… Примір не...

Глібов Леонід Іванович Лев на облаві Жили у гущині глибокого байрака Страшенний Лев, всесвітній Лис, Бурлака Вовк і наш Сірко-собака, Що із села помандрував у ліс І розбишакою зробився,- З людьми,...

Глібов Леонід Іванович Хазяйка і Челядки Колись жила Госпоженька старенька, Багата і скупенька, Два віки б то, чи що, хотіла жить; Ввесь день клопочеться і не приляже, Вночі не переспить. “Ви...

Глібов Леонід Іванович Мишача рада Задумала Мишва вчинить велике діло, Щоб слава загула про них По всіх усюдах, щоб вдивило Не то людей – котів дурних. Мишей до біса назбігалось....

Глібов Леонід Іванович Лев і Комар Десь там, не в нашій стороні, Під височенною горою, Серед діброви в гущині Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав І гордовито поглядав. Здоровий сам, кудлата...

Глібов Леонід Іванович Дідок і Вітряки Сидів колись Дідок під явором густим. Зелене листячко неначебто шептало, Що шелестів і він, як був ще молодим… Було, та загуло і сниться перестало… Стояли...