Глібов Леонід Іванович Лев на облаві

Жили у гущині глибокого байрака Страшенний Лев, всесвітній Лис, Бурлака Вовк і наш Сірко-собака, Що із села помандрував у ліс І розбишакою зробився,- З людьми, чи що, не вжився. Побратались вони, щоб по-сусідськи жить, Ніколи шкоди не чинить; Умовились гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що – все нарівно ділити; Лев був за старшину. Улучив Лис годиноньку щасливу, У верболозі притаївсь І якось там козу дурну і полохливу Піймати умудривсь. Упоравсь молодець проворний І звістку другим дав як слід; Зраділи всі, що Лис такий моторний, Що буде

їм вечеря і обід.

Не гаючись, вони зійшлись на гору, І каже Лев: – Я зараз поділю; Глядіть, щоб не було ніякого тут спору, Бо перекору не терплю! Беру я першу четвертину,- По уговору – се моя; І другу тож собі кладу частину, Бо хто між вами дужчий? – Я! І третю слід мені… Не мовте ні словечка: Я – Лев, а не плоха овечка!

Четверту ж хто торкне або нюхне, Той знатиме, як дратувать мене!.- І очі витріщив, і грива стала диба: Ану, мов, огризнись… “Нехай тобі і озеро, і риба”,- Подумали усі – та й розійшлись.

І я там був, і придивлявся, І кривду вилаять хотів,- Лев заричав, а я злякався І приказку десь загубив.

[1892-1893].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)
Глібов Леонід Іванович Лев на облаві