Ще з 20-х років Пушкін виявляв глибоку цікавість до історичного минулого своєї країни (” Борис Годунов “, “Полтава” і ін.)
Інтерес до історії загострився в Пушкіна особливо в 30-е роки. У цей час у Росії збільшилася кількість селянських хвилювань. Оцінюючи внутрішньополітичну обстановку, начальник жандармів доповідав цареві: “Весь дух народу спрямований до однієї мети – звільненню”.
Ці події ставили в центрі уваги Пушкіна питання про причини хвилювань, про взаємини державної влади й народу, поміщиків і селян, про рушійні
Так у творчості Пушкіна останнього років його життя виникає й усе ширше розгортається тема селянської революції. Чорновий начерк “Історії села Горюхина” кінчається словом “бунт”. Ширше стосується Пушкін Теми селянської революції в романі “Дубровский”, де прямо протипоставлені один одному два мири – кріпаків і їхніх гнобителів.
В “Капітанській дочці” тема селянської
Створенню повести передувала більша робота, проведена Пушкіним по вивченню Пугачевского повстання. Пушкіна досліджував архівні матеріали. На підставі їх він написав “Історію Пугачова”, перейменовану царем в “Історію Пугачевского бунту”.
Крім того, поет відвідав місця, охоплені повстанням, розмовляв зі старими, що особисто зустрічалися з Пугачовим, записав усно-поетичні народні добутки, пов’язані із селянською війною 70-х років XVIII століття. У результаті цієї величезної роботи й з’явилася повість “Капітанська дочка”, у якій блискуче об’єднаний праця історика й поета