Пугачов – розбійник або визволитель? (по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”)

Пушкін першим зацікавився Пугачовим не толь-до як проводирем селянського повстання, але і як особистістю, тому йому й удалося створити в повісті такий неоднозначний образ. Адже для одних Омелян Пугачов – “випадний каторжник”, “самозванець”, “лиходій”, “шахрай” і ” раз-бойник”, а для інших він – “природний государ”, заступ-никнув, “панотець”.

“Шахраєм” і “лиходієм” Пугачов є для дво-рян (у повісті це захисники Білогірської міцності, Гри-З і його батько, генерали імператорської армії),

оскільки він претендує на зміну державної влади, називає себе царем Петром III, виступає проти самодержавства й гноблення простого народу. На смерть готовий битися Пуга-Чев за свої ідеї, часто він не жалує ні свою, ні чужі життя, жорстоко розправляючись із тими, хто не хоче при-знать його влада й присягнути на вірність новому ” госуда-рю”. Від його руки загинуло багато дворян і просто гарних людей, він криваво розправився з капітаном Мироновим і іншими захисниками Білогірської міцності.”Заступником” і ” государем-панотцем” називає Пу-Гачева простий народ, з радістю зустрічаючи його хлібом-зіллю у звільнених
фортецях.

Селяни вірять у спра-ведливость і доброту нового царя, переконані, що при улас-ти Пугачова їхнє життя стане більше вільної й не такий важкої, як раніше. Таким чином, ми бачимо, що ” бро-дяга” піднімається на визвольну боротьбу не тільки за своє благополуччя, він хоче полегшити життя милли-онам людей, гноблених царськими чиновниками й поме-щиками.

Під час повстання в Пугачові розкриваються якості не тільки нещадного завойовника, але й мудрого й та-лантливого полководця, що успішно виграє сра-жение у відомих генералів і вміє швидко зібрати багатотисячне військо навіть після жорстокої поразки. У спілкуванні із простими людьми й із Гриневым проявляються кращі людські якості Пугачова: прямота, искрен-ность, чуйність, чуйність до чужого горя, справедли-вость. Він пам’ятає доброту й щедрість Гринева, виявлений-ные їм при першій зустрічі, і згодом не тільки з-храняет йому життя, але й допомагає врятувати улюблену девуш-ку – Махаю Миронову.

Трагедія Пугачова в тім, що він розуміє приреченість повстання. Для багатьох селян ця боротьба – не середовищ-ство досягнення волі, а спосіб сиюминутно помститися, скинути із плечей важкий вантаж на мінуту, щоб потім знову слухняно тягти його. Тому й вилилося восста-ние в “бунт безглуздий і нещадний”.

Однак не можна сказати, що перелякане грізною небезпекою дворянство було менш нещадно або жорстоко до повсталим.

Урядовим військам удалося придушити восста-ние під предводительством Пугачова, однак цей бунт встиг зіграти немаловажну історичну роль, проде-монстрировав народу, що волі й справедливості мож-але досягти, лише об’єднавши зусилля й вірячи в благополуч-ный результат


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Пугачов – розбійник або визволитель? (по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”)