Історична основа повести А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”

Пушкіна давно залучав задум добутку про пугачевском бунт. Він, вірний історичної точності, штудировал друковані джерела про Пугачова, знайомився з документами про придушення селянського повстання. А в 1833 році він навіть почав поїздку на Волгу й Урал, щоб навіч побачити місця грізних подій, почути живі легенди про пугачовщину (знання Росії, її близьких і далеких областей входило в його подання про борг письменника).

Ця поїздка дала незамінні живі враження, дозволила зустрітися з учасниками селянської війни 1773-1775 років, почути народні перекази

про пугачевском бунт.

Він перший з літераторів і істориків побачив у Пугачові видатної людини з народу; зі співчуттям зображуючи у своєму романі простих, незнатних людей, Пушкін розкриває роль народних мас як головної рушійної сили історії.

Історичну основу повести становлять реальні події селянської війни; докладно описаний Пушкіним весь хід повстання: узяття фортець, облога Оренбурга. У художньому світі повести тісно переплелися історичні особистості тої епохи, – Пугачов, Хлопуша, Білобороде, Катерина II – і вигадані персонажі – Гринев, Швабрин, Маша Миронова. Тому що образ кожного допомагає

яскравіше й насыщеннее побачити й зрозуміти події того років.

“Пушкін… написав “Капітанську дочку”, рішуче кращий російський добуток в оповідальному роді…, – писав Н. В. Гоголь. – У перший раз виступили істинно російські характери: простий комендант міцності, капитанша, поручик; сама міцність із единственною пушкою, безладдя часу й простої велич простих людей – всі не тільки сама правда, але ще як би краще”. Краще тому, що при всій історичній точності ця повість таїть у собі деякі риси чарівної народної Казки. Картини історичних подій зв’язані в ній з епізодами, створеними творчою уявою автора.

Без цих вигаданих подій і героїв ми не могли б, наприклад, так яскраво уявити собі фігуру козака Омеляна Пугачова, “організатора одного з найбільш грандіозних повстань селян”.

До початку XIX століття ім’я Пугачова було під забороною, а ті історичні Твори, повісті й романи про пугачовщину, які стали з’являтися в часи Пушкіна, спотворювали особистість селянського вождя; про нього писали як про “лиходія”, “убивці”, “ворогу батьківщини”. І тільки народні сказання й легенди зберігали пам’ять про нього як про народного заступника. Тому багато чого в поводженні й характері Пугачова Пушкіну довелося домысливать. Але фантазія художника не спотворила історичної правди.

За допомогою художнього вимислу Пушкін правдиво передав дух і вдачі російського суспільства єкатерининської епохи, сміло проникнув у характери, переживання й думки людей XVIII століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Історична основа повести А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”