Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь Цвітіння щедрого. На вітах Нема ще жодного листочка, Який би світлим оксамитом В промінні сонячнім бринів. Кругом лиш цвіт. Не видно навіть Ні хат у селищах, ні вулиць.
Ані людей. Все потопає У білім мареві цвітіння, І села в пору цю здаються Поміж зеленими полями Неначе білі острови… Коли прокинешся у північ, В кімнаті світло так, немовби Надворі день. У тиші ллється
Виходиш з хати… Мати рідна! Стрункі черешні, як мадонни, Стоять в чарівному убранні І ніч вибілюють кругом. Від них біліє все подвір’я, Паркан, і клуня, і криниця, І журавель старий біліє, Цямриння, й цинкове відро.
Стоїш, дивуєшся, вдихаєш Медовий запах черешневий, А місяць, ніби човен срібний, Ледь-ледь у вишині пливе. Тюї-тюї… Десь соловейко В долині пісню починає, А потім до струни торкнеться – І ніч, як арфа, забринить.
Від тої музики на землю Із гілочок, немов сніжинки, Кружляють, сіються у тиші Маленькі білі пелюстки… Чарівні ночі, білі ночі Зміняють дні погожі, тихі, Коли у нас на Україні Черешні всюди зацвітуть.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)