Василь Герасим’юк – Львів

ЛЬВІВ (Із Бориса Чичибабіна) І статуї Христа, і статуї владик у сяєві колон поникли нині в нішах… Ти, справді, левів град. Жорстокий ти і пишний. У тебе пізній хрест.

У тебе грізний лик. О бідне місто лір, навіщо цей обман в твоїй красі, в її важкім, ворожім дійстві? Я вірний злидоті урочищ прадідівських і знаю, що не ти – ясновельможний пан.

Ти на горбах старих миліший був стократ. Духовніший ти був, хоч менший і бідніший. Багато доброти в твоїй церковній тиші, багато висоти від близькості Карпат.

Де молодість твоя? – у бунтах і забавах,

ти віддавав віки бісівським снам, губам… І бронзовий Ісус, не судячи неправих, жаліє всіх, які повірили в обман. Мій погляд гіркоти дахи твої не гріє, та я за кожну ніч – боржник, напевно, твій, Ти милосердний град. Пощо тобі Росія?

І ми тобі пощо? Пощо ти нам такий? Мовчать віки твої, немов мерці у склепі.

Німує древній брук, хоч камені живі. Згадав я, мов крізь сон, подібного до тебе, що на кістках людських підвівся на Неві. Ти нам чужий в своїм камінному потопі.

Тут все чуже для нас. Ми тут гіркі й сумні. Ми сироти кругом.

Немає в нас рідні в гонорній, набожній, знекровленій Європі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Василь Герасим’юк – Львів