Алегоричний жарт У вишневому садочку. Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький (1) Барвінок
Усіх здивував. Він Фіалочку блакитну. Наче панночку тендітну. За себе узяв.
Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, і Нагідки, І між ними Мак. Наче справжнії музики.
Грають Півні та Індики, Деренчить Гусак. А Будяк всіх потішає.
Підморгне і примовляє: “Отак, квіти, так! Танцювала риба з
Та не краще нас! Нуте ж швидко, шпарко, квіти, Молодих повеселити – Один тому час! Ой козаче молоденький,
Наш Барвінку зелененький, Потіш Будяка, І у парі з молодою Між своєю перезвою (2) Утніть тропака (3)!
Нехай гляне Редька в дірку, Переверне долю гірку Догори хвостом І музиченьку почує, Потанцює, пожартує З товстим Будяком.
Тільки й щастя, тільки й жити. Покіль буде сонце гріти, – Пов’янем колись! Як там буде – знає доля, А ще покіль наша воля, Гуляй, не журись!”
Де взялись Чижі й Синиці, Прищебечують музиці. Ще пристав і Шпак.
Будяк скаче, не вгаває, Підморгне
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Читаючи вірш Л. Глібова “Квіткове весілля”, ніби потрапляєш на свято природи. Згадуєш літо, коли все на городі зеленіє, буяє, переплітається, ніби в химерному танці. Письменник створив жартівливу поезію, але має вона глибокий підтекст: ніколи не впадай у відчай, радій життю, умій бачити хороше навкруги, вчися в козаків, наших славних предків, оптимізму, волі до життя. Змісту відповідає й форма – вірш має танцювальний, бадьорий ритм.
(1) Хрещатий – який має хрестоподібну форму. (2) Перезва – весільний обряд, за яким родичі молодої йшли з піснями до молодого на частування. (3) Тропак – український народний танець.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)