Глібов Леонід Іванович “Гоп! Гоп! Діти-молодята!..”

“Гоп! Гоп! Діти-молодята! І дівчата, і хлоп’ята! Годі бігать і скакать: Буду загадку казать: Як була я молодою, Грала в хрещика з весною І між квітками росла, Зеленіла і цвіла.

Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна я була. Як підкрадеться до мене Те бадиллячко зелене, Чи бур’ян, чи лобода,- Через мене всім біда. Всіх од мене проганяють, Через тин перекидають, Щоб нічого не росло, Щоб пристріту не було.

Як великою вже стала, Я сім плахт поначіпляла, Довгі кісоньки взяла У віночок заплела. Куди треба, помандрую,

Скрізь і днюю, і ночую, Світ увесь я обійшла І на ярмарку була. І нема того обіда, Чи у пана, чи у жида, Щоб і я там не була І не їла, й не пила. Тільки я сердита зроду: Хто задивиться на вроду Чи сунеться цілувать – Буде сльози проливать. Діти-квіти, виростайте І мене ви розгадайте!

Прилетить веселий час – Поцілую дуже вас”.

Діти думали-гадали І ніяк не розібрали. В мою хатоньку прийшли, На печі мене знайшли. “Ой дідусю, не вгадали,- Діти разом закричали,- Годі в просі гріться, спать, Поможи нам розгадать! Осьде пряничок чудовий, Неабиякий – медовий. Бач – і самі не їмо, А тобі віддаємо!” Взяв я пряничок, дивлюся І облизуюсь, сміюся…

“Не вгадали ви? Ото! То ж Цибуля, більш ніхто!” Здивувались дуже діти: “Тьху, погана!. Так верни ти…” А я пряник гам та гам – “Вибачайте, не віддам!”

[1891].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Глібов Леонід Іванович “Гоп! Гоп! Діти-молодята!..”