Секстина

Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії:

Щодень гостріші лінії руки, а

Темніше – восковіюче обличчя. б

І голос твій уже такий слабкий, а

Неначе він доходить з потойбіччя. б

Гарячим болем спалені уста, в

А в у з голові – чорна тінь хреста в

(І. Качуровський). Подеколи у С вживається римування за схемою абабаб (“Слово про рідну матір” М. Рильського) чи аббааб:

Чи зумієш ти кохати, а

Щоб за все, про все забути, б

Щоб усі зірвати пути, б

Щоб усі зламати грати? а

Чи зумієш ти літати, а

Щоб зі мною в парі бути? (М. Вороний). б

Трапляються С, побудовані за принципом тернарного римування (аабввб). Всі ці схеми римування виникли в середньовічній італійській поезії, зазнавши у процесі еволюції певних модифікацій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Секстина