У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім рядком останнього тривірша. Утворюється безперервний ланцюг рим, що охоплює увесь твір.
Кожна рима – потрійна, крім першої та останньої строфи. Це – терцина:
Коли тебе сурма твоєї туги А
Покличе знову в дальній рідний край. б
Де ждуть тебе безчестя і наруга. А
Слова над пеклом Дантовим згадай:
Рег mе si va, пеllа сіttа dolente. В
“Сюди йдучи, в скорботу і відчай б
Надії мусиш знищити дощенту”. В
Гамуй, мандрівнику, смертельний жах. г
Коли в душі погасиш сірий день ти В
І сонце змеркне в чорних небесах. г
Юрій Клен
Інша трирядкова строфа – терцет – відрізняється від терцини такими видами римування: ааа, аба, ааб. Наприклад:
Хто в блакитному просторі А
Засвітив чудові зорі, А
Що горять у млі? б
Хто закрив багатства в морі. А
В неприступності суворій А
В глибинах землі? б
Г. Чупринка
(2 votes, average: 5.00 out of 5)