Людина йде по житті зі своєю метою, має свою ціль, якої намагається досягнути, незважаючи ні на що. В когось вона пов’язана із самореалізацією, хтось найбільшим обов’язком вважає забезпечення комфортного життя своїм рідним і близьким, а хтось мислить глобальніше. Добре, коли людина виконує “свій бізнес-план”, коли в неї все виходить і вона впевнено прямує до визначеної точки призначення. Але життя непередбачуване, і ми, не в силах щось змінити, гойдаємось на його бурхливих хвилях. Іноді стається так, що нам приходиться міняти курс,
Але чи є це ознакою слабкості? На мій скромний погляд, – ні. Поясню чому. Справа в тому, що змін у нашому житті так багато, що не дивним є те, що з часом ми десь розчаровуємось, десь захоплюємось речами, на які, можливо, раніше, взагалі не звертали уваги. Під впливом подій, які стаються в нашому житті, а головне в країні, і особливо це стосується останніх років, багато з нас, думаю, змінили свої переконання.
Це не означає, що біле ми почали вважати чорним, а добро тепер вважаємо злом. Мова йде про те, що ми підкоректували свої ідеали, вставили нові бар’єри, почали дивитися на світ дещо
Але в різні часи були побідні проблеми. Люди, котрі добиваються того, чого дуже довго прагнули, спочатку можуть і не зовсім розуміти, що з цим всім потрібно робити. Так було завжди. Ми пережили добу тоталітаризму, ми стали більш свобідними, дещо помінялися наші орієнтири. І це, я вважаю, природньо.
Однак, можна розмірковувати і про випадки, коли людські переконання міняються різко і в абсолютно протилежному напрямі. Ось тут вже виникає проблема. Якщо те, що колись здавалося цілком нормальним, починає бути неприпустимим, отоді вже є варіант, що десь людська свідомість зламалася, тобто це можна розцінювати як людську слабкість.
Отже, не завжди зміна переконань є ознакою людської слабкості. Іноді це просто зміна орієнтирів, сформована під тиском часу і оточення.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)