Ви коли-небудь бачили росинки на пелюстках троянд? Якщо не бачили, раджу дуже рано, ще до того, як підніметься сонечко, вийти у сад. Підійдіть до куща троянд.
Тонкий аромат пливе вам назустріч. А на кожній пелюстці тремтять крапельки роси. На довгих міцних стеблинах красуються квіти. їх назвали трояндами.
Для того щоб мати змогу себе захищати, красуні вигадали колючки. А ось чому “троянда” – це залишається таємницею…
Я підхожу близько-близько до троянди і нахиляюся. Дивовижний аромат! Торкаюся пальцем пелюстки. Вона гладенька,
Таких пелюсток багато, і вони так щільно притиснулися одна до одної.
Щоранку я приходив до своєї квітки. Одного разу вона обсипалася, і мені стало сумно. Бабуся якось запитала мене, а що я знаю взагалі про троянду.
Я нічого не знав, і вона дещо мені розповіла. А саме…
Троянда існувала задовго до того, як на планеті з’явилася перша людина. Уявіть собі, майже шість мільйонів років вона несе звання “королеви квітів”! У Стародавній Індії троянда була в такій шані, що кожен, хто принесе цю квітку цареві, міг просити будь-яку ласку від нього. А ще я дізнався,
Богиня щодуху побігла у гай, де перебував Адоніс. Бігла вона і не бачила, що біжить по трояндах. Краплі божественної крові падали на троянди, фарбуючи їх у червоний колір…
Бабуся багато ще чого розповіла мені про троянду і порадила: візьми прочитай сам і про те, якою була троянда у Франції, Римі, Англії, Росії…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)