“У тім-те й ознака теперішнього мистецтва, що воно завжди сучасно, насущно, корисно…” Ф. М. Достоєвський. По повісті В. Бикова “Сотників”

1. Тема війни у творчості В. Бикова. 2. Внутрішній мир героїв. 3. Повість В. Бикова “Сотників”.

Свій твір мені хотілося б присвятити творчості В. Бикова. Творчість цього письменника зводиться до однієї провідної теми – темі війни. Але, проте, ця тема з’являється в книгах у різних ракурсах.

Письменник створює галерею образів, вони багато в чому схожі друг на друга Втім, це цілком виправдано. Адже всі персонажі В. Бикова не придумані, а списані з натури. Биків нічого не прикрашивает, не спотворює.

В. Биків шукає драматичні моменти

не тільки в трагічних картинах боїв і боїв Він обертає багато уваги на внутрішній мир людей. Герої Бикова можуть надходити дивно, на перший погляд.

Але не можна судити про їх з погляду доцільності або недоцільності вчинків. Можливо, що вчинки героїв Бикова суперечать почуттю самозбереження або загальноприйнятої логіки. Але саме тому нам так цікаві всі добутки Бикова.

Автор ставить своїх героїв в екстремальні умови. Часом люди виявляються на межі своїх можливостей. У різних добутках Бикова герої, безумовно, піддаються різним життєвим випробуванням.

Але загальним є одне – автор немов испитавает людські

характери в самих неординарних умовах.

Такі добутки, як “Журавлиний лемент”, “Фронтова сторінка”, “Третя ракета”, “Альпійська балада”, “Дожити до світанку”, “Сотників”, “Обеліск”, і інші показують нам, як перевіряється щиросердечна й фізична стійкість людини, виявляється щира його особа. На війні людин щогодини, щохвилини ризикує самим головним, що є в нього, тобто своїм життям. Але, незважаючи на нелюдську напругу, постійний ризик, людина повинен залишатися людиною В. Биків створює психологічно достовірні образи.

Вони перебувають на грані смерті, але це не заважає їм залишатися людьми. Проза В. Бикова дозволяє читачам краще довідатися людини, оказавшегося в екстремальних умовах, готового в будь-який момент распрощаться з життям. Письменник показує внутрішній стан своїх героїв у важкі моменти вибору.

Цікаво, що Биків немов спеціально уникає батальних сцен Мається на увазі, що на війні їх було досить. Зате так багато уваги приділяється внутрішньому миру рядового бійця. Читач завдяки прозі Бикова одержує можливість як би навіч побачити самі незначні ситуації, які часом так багато значать у розкритті внутрішнього миру героїв.

Нерідко нам важко оцінити ті або інші вчинки головного героя однозначно. Наприклад, читаючи повість “Сотників” ми не можемо дати точне визначення одному з героїв. Адже він є зрадником.

Сам Биків не дозволяє читачеві створити однозначні, чіткі характеристики своїх героїв.

Сюжет добутку досить простий. Сотників і Рибалка – це два партизани. Вони повинні були відправитися в селі, щоб принести вівцю для їжі інших. Сотників і Рибалка практично не знайомі один з одним, якщо не вважати того, що вже встигли боротися разом.

Сотників не зовсім здоровий.

Але він однаково вважає своїм обов’язком відправитися на виконання завдання. Нехай навіть це завдання не виглядиттаким важливим. Рибалка цілком підготовлений до виконання будь-якого завдання.

Нам здається, що в нього набагато більше переваги, чим у слабкого й хворого Сотникова.

Однак саме Рибалка виявляється морально слабкіше. А Сотників до останнього моменту вірний своїм ідеалам честі: “Що ж, треба було зібрати в собі останні сили, щоб з достоїнством зустріти смерть… Інакше навіщо тоді життя? Занадто нелегко дістається вона людині, щоб безтурботно ставитися до її кінця”.

Рибалка робить зрадництво тільки заради порятунку свого життя.

Всі інші гинуть Ми бачимо, що сам по собі Рибалка не є закінченим негідником, йому властиві позитивні якості. Ми знаємо, що він поділився з товаришем залишками їжі; також він віддає Сотникову рушник (щоб замотати горло). Потрапивши в полон, Рибалка бажає простягнути час.

Він має намір повідомити тільки те, що вороги вже знають про партизанів. Але простий хлопець не може із честю вистояти в складному психологічному двобої сврагами.

Тому, сам того не бажаючи, Рибалка проговорюється. Це й послужило причиною того, що Рибалка переходить у якісно інший стан. Тепер уже він усвідомить, що зможе зберегти своє життя винятково ціною зрадництва своїх товаришів.

Йому немає дороги назад. Рибалка навіть стає катом Сотникова.

Парадоксально, що Сотників не вважає за можливе жадати від інших вірності своєму боргу. Він як би не засуджує Рибалки Той стає для Сотникова старшиною, якому просто чогось не вистачило. Під час страти Сотників не шукає співчуття.

В останні мінути Рибалка, що став катом, повинился: “Прости, брат”.

Сотників кинув йому в особу: “Іди ти до чорта!”. Рибалка робить тяжкий злочин Але особливість творчості Бикова така, що він дає своїм героям можливість морального відродження, навіть зрадникові Рибалці. Адже сам факт того, що він усвідомлює свій злочин, дає йому можливість покаяння.

Не випадково, за повість “Сотників” В. Бикову був вручений спеціальний приз католицької церкви Це свідчить про те, що суспільство оцінило гуманістичний пафос добутку письменника.

Всі добутки Бикова залишаються актуальними й донині саме завдяки їхнім особливостям, адже письменник дає можливість краще довідатися внутрішній мир людини, оказавшегося в нелюдських умовах. І нехай проходять роки й десятиліття, нехай нове покоління практично не знає про бої Великої Вітчизняної війни. Але психологізм Бикова, з яким він показує своїх героїв, завжди буде залучати читачів сучасності


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“У тім-те й ознака теперішнього мистецтва, що воно завжди сучасно, насущно, корисно…” Ф. М. Достоєвський. По повісті В. Бикова “Сотників”