Мордвин Абрам, або Ибрагим, що вийшов через ріку кудьми, оселився при впаданні Оки у Волгу, на Дятлових горах, покритих тоді дрімучим лісом. У нього було 14 синів і 3 дочки; для них побудував він 17 будинків…
Колонія ця названа була Абрамовим, або Ибрагимовим містечком, а сам Ибрагим нібито був обраний від всіх мордовських племен чимсь начебто правителя.
Коли Абрам зачув про рух військ суздальських, муромським і рязанських під водійством Мстислава (сина володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського), те прийнявся зміцнювати своє
У цьому зміцненні Абрам улаштував двои ворота: одні з південної сторони вала, широкі, з дубовими створами, які завалив землею, інші таємні, на північ, у самого Коров’ячого взвоза; а де повинне було проходити воїнство князівське, поставив варти.
І от Мстислав підійшов зі своїм військом під Ибрагимов містечко. Він
Абрам відповідав, що тому що він не природжений владика народу мордовського, а тільки обраний правитель, те й не може прийняти на себе ніяких умов без згоди всього народу, чому просив дати йому 4 роки для зносин з усіма племенами мордовськими.
Князь Мстислав дав йому строк, але замість 4 років – 4 дні.
Хитрий старий зумів ськористатися й цим коротким часом: через таємні ворота свого зміцнення він негайно послав гінців у найближчі мордовські сельбища, вимагаючи допомоги. У дві наступні потім ночі ввійшло в зміцнення, через ті ж таємні ворота, більше 5 тисяч мордви, і раніше витікання строку, даного Мстиславом для відповіді, Абрам велів відкрити південні ворота й раптово вдарити на російські війська.
Але й ця розпачлива рішучість не принесла мордві користі: Абрам упав у битві разом з усіма своїми сподвижниками…
Мстислав тут залишив тисячу чоловік кінних ратників і наказав їм жити біля Абрамова городища, не в самому містечку.
Тим часом мордва, довідавшись про погибель Абрама і його сподвижників, захвилювалася й замислила помсту: суздальци, що оселилися в Абрамова городища, були приречені нею на смерть; 6 тисяч чоловік мордви рушили на них для того, щоб зробити раптовий напад.
Але суздальци, що жили в Абрамова містечка вже біля року, мали також друзів між найближчої мордви, і ці друзі повідомили суздальцев про грозящей них небезпеки.
Воїни князівські, бачачи, що одна розпачлива хоробрість може врятувати їх від загибелі, зважилися попередити мордву, сіли на коней і кинулися назустріч ворогові, ушестеро найсильнішому.
У верстах 7 від Нижнього, на нинішньому Арзамаському тракті, біля того місця, де тепер коштує Село Нова, вони, встретя пішу мордву, ударили по ній, пробилися через збентежені маси ворога без втрати й поськакали Березопольем до Боголюбову.
Мордва переслідувала їх далеко, але, будучи погано збройної й без коней, нічого не могла поробити із суздальцами. Так і не вдалося наздогнати ратників Мстислава, що залишили Ибрагимов містечко.
( Легенда, поміщена А. М. Меморським в історичному нарисі про великого князя Володимиро-Суздальському Юрію Всеволодовичі
Суздальци в Ибрагимова містечка
Меморський А. М. Засновник Нижнього Новгорода великий князь Георгій II (Юрій) Всеволодович ( 1189-1889). Історичний нарис. Нижній Новгород, 1889. (Репринт 2002). С. 7-8.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)