Доречною буде думка про те, що Одіссей, створивши сім’ю, власноруч робить шлюбне ложе з кореня маслини, закріпивши таким чином за рідною землею основи своєї власної родини. Опис ліжка поданий у поемі Гомера з чисельними подробицями та деталями, і вкладає його автор в уста свого героя також не випадково, адже це таємниця, яку знали тільки двоє – чоловік і дружина та ще вірна служниця Пенелопи, її наперсниця. Перенести ложе в інше місце означало зруйнувати самі основи сім’ї Одіссея.
Надзвичайно цікаво, що подружнє ложе зроблене саме
Ми вже зазначали, що долі Одіссея притаманна своєрідна кільцевидна структура.
В колі його життєвого шляху, як ми відзначали на попередньому уроці, є декілька надзвичайно важливих для героя кіл – коло роду, коло друзів, коло батьківщини, коло родини. Й тому абсолютно доречним видається те, що основою його родинного кола є шлюбне ложе у формі кола. Шлях Одіссея також максимально зорієнтований до кола. Коло морів оточує землі, повз які проходить життєвий шлях
Пригадайте основні образисимволи щита Ахілла з поеми Гомера “Іліада”) й кидає до низки менших кіл – островів, які перетворюються на своєрідні пасткивипробування – щоб нарешті Одіссей потрапив до одногоєдиного, рідного і омріяного острова Ітаки, звідки його родове коріння. Простір для Одіссея ніби звужується до кола шлюбного ложа, але при цьому не виникає відчуття замкненості й змаління. Навпаки, подружнє ложе Одіссея та Пенелопи набуває значення Всесвіту, в основі якого лежить вірний, випробуваний часом шлюб і почуття героїв.
Цей образ перетворюється на образ-символ – корінь маслини, корінь життя, дерево життя, родинне дерево. З цим образом безпосередньо пов’язана одна із провідних ідей Гомерової “Одіссеї” – на шляху життєвих випробувань людина знаходить силу опиратись всім негараздам і перешкодам в родинному теплі, в коренях вітчизни, в подружній вірності. Це робить людину стійкою, винахідливою, здатною опиратись як природним стихіям, так і людській підступності.)
Незважаючи на своєрідну ідеалізацію, образу
Одіссея самим Гомером, ми знаходимо у тексті численні знаки розвінчання героя. Наведіть приклади негативних рис характеру та вчинків Одіссея за змістом поеми. (Одіссей не завжди прислухається до порад супутників чи мудрих порад зі сторони (наприклад поради Кіркеї); підступний – вміло розставляє пастки для Поліфема; марнославний; надто жорстокий і безжальний до ворога (пригадайте, яким був кривавий бенкет Одіссеєвої помсти женихам).
В. В. Рогозинський наводить ще один цікавий приклад віддзеркалення образу Одіссея у наступній літературній традиції: це поема Данте Аліг’єрі “Божественна комедія”, з якою нам ще належить познайомитись у цьому році. В частині “Пекло” читачі натрапляють на епізод, присвячений горезвісному цареві Ітаки. У восьмому колі пекла відбувається зустріч героя Данте, супроводжуваного Вергілієм, з Уліссом-Одіссеєм, точніше – вони побачили вогняний стовп, в якому зазнавав вічних мук герой гомерівських поем.
У “Іліаді” Гомером уславлена героїка людського духу. Здебільшого образи цієї поеми – це образи воїнів. Одіссей в “Іліаді” постає лише як воїн – відважний, розумний, красномовний, мудрий у порадах. В поемі ж “Одіссея” він постає у всій своїй людській величі – і як воїн, і як друг, і як вождь, і як батько, і як чоловік, і як людина, на долю якої випало стільки негараздів та випробувань.
Епічність “Одіссеї” полягає у всебічному зображенні людського характеру та його випробувань, у масштабному відтворенні звичаїв та особливостей життя давніх греків.
Які ж саме художні засоби допомогли Гомерові створити ефект максимальної достовірності і реалістичності зображеного у поемах “Іліада” та “Одіссея”? Поперше, це надзвичайна, навіть педантична точність деталей і подробиць оповіді. Саме вони руйнують наліт фантастичності і впевнюють читача у реальності події.
Подруге, проникливий драматизм подій також слугує ефекту достовірності. Потретє, використання постійних епітетів. Епітети Гомера постійні й водночас дивно різноманітні й картинні, тобто вони відтворюють обставини.
Вони завжди доречні, максимально виразні та емоційні. І насамкінець, Гомер володіє магією художнього слова, він відчуває безмежний простір слів, він занурюється у мовне багатство, в якому все йому підвладне.
Літературознавець С. Д, Артамонов вважає, що поеми Гомера різні за тематикою. “Іліада” – твір історичного характеру. Вона розповідає про події не тільки загальнонародного, але й для тієї доби міжнародного значення. Зіштовхнулись у могутньому протиборстві племена й народності величного регіону, й це протиборство надовго запам’яталось наступним поколінням (воно відбувалося, як вважають, у XІІ ст. до н. є.), описане з обов’язковою для історичної науки точністю.
Цей твір відобразив з енциклопедійною широтою весь духовний світ Давньої Греції – її вірування (міфи), її соціальні, моральні, політичні норми. Він закарбував з пластичною наочністю і її матеріальну культуру. Задуманий як історична оповідь, він з величезною художньою виразністю відтворив фізичний і духовний лик учасників події – показав конкретних людей, їх індивідуальні риси, психологію.
Поет вичленував основну моральну проблему своєї оповіді, підкоривши їй, власне, весь хід розповіді – вплив людських пристрастей на життя суспільства (гнів Ахілла). В цьому втілилась його власна моральна позиція. Гніву й жорстокості він протиставив ідею гуманності й добра, честолюбству й гонитві за славою (Ахіллес) – високу громадянську доблесть (Гектора).
“Одіссея” ввібрала в себе громадянські та сімейнопобутові ідеали давньогрецького суспільства – любов до батьківщини, домівки, почуття подружньої вірності, батьківського та синівського зв’язку. Проте в основному це історія “відкриття світу”. Людина, в даному випадку Одіссей, з допитливістю дивиться на загадковий, незвіданий, сповнений таємниць оточуючий світ. Його проникливий погляд прагне сягнути у його таємниці, пізнати, дізнатись про все.
Невситимий потяг до пізнання невідомого – головний ідейний стрижень мандрівок і пригод Одіссея. До певної міри це й древній утопічний роман. Одіссей побував у потойбічному світі, в Аїді, і в країні соціальної справедливості, загального процвітання і благополуччя – на острові феаків.
Він зазирнув у майбутнє технічного прогресу людства – плив на кораблі, керованому думкою.
Ніщо не зупиняло його допитливості. Він прагнув все стерпіти, все випробувати, які б біди не загрожували йому, заради того, щоб дізнатись, осягнути незвідане, ще не випробуване.
У “Іліаді” показані хитрість та лукавство Одіссея як головні й, власне, не завжди симпатичні його риси, у “Одіссеї” ж – допитливість, проникливість розуму. Щоправда, й тут не полишає його дух лукавства, допомагаючи йому в найтяжчих ситуаціях.
Отже, це дві поеми, що охопили життя давньо”0 грецького народу. Перша висвітлила суспільство у всій багатоманітності його історичного буття, друга – окрему особистість у її взаємозв’язках з людьми й головним чином з природою. Одіссей постає як представник усього людства, що відкриває й пізнає світ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)