Гомер стоїть на початку, в середині і в кінці життя кожного юнака, кожного зрілого мужа і кожного старця”, – писав грецький філософ І ст. н. е. Діон Хрисостом. Існує безліч висловлювань про Гомера, але в одному з них значимість Гомера, “батька поетів”, для античності висловлена з особливою переконливістю: Томеру, – за словами великого давньогрецького філософа Платона, – Еллада зобов’язана своїм духовним розвитком”. Гомер – вихователь Еллади.
Уся культура давніх греків, цього надзвичайно обдарованого народу, сягає
Ті, хто уславився красномовністю, знаходили у них блискучі взірці ораторського мистецтва.
Дух Гомера, його чітке і разом з тим поетичне бачення
З часом учнями Гомера стали й римляни. Лівій Ан дронік, полонений грек, у ІІІ ст. до н. е. переклав лати ною “Одіссею”. Вона була для римлянських учнів абеткою, і джерелом найвищої мудрості.
Наслідуючі Гомера, Вергілій створює знамениту “Енеїду” національний римський епос. Очима Гомера дивитьст на світ Горацій – зачинатель римської лірики. “Всі ми беремо натхнення із спільного джерела”, – сказав пр: епос Гомера римський поет Овідій, автор “Метаморфоз” – “золотої легенди” античності.
Словам Овідія близько двох тисяч років, але і” можна повторювати і сьогодні; адже без того підгрунтя, що було закладене Грецією і Римом, не було б і сучасної Європи. Європа в особі видатних представники доби Відродження прийняла Гомера з почестями. Великий італійський поет Петрарка, якому у 1360 році пощастило придбати рукописний текст Гомера, притиснувши його до грудей, скрикнув: “О великий муже, з якою радістю я послухав би тебе!”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)