Чи доводилось вам коли-небудь бувати в Україні, слухати українців, відмічаючи красу їхньої мови, чи чули ви коли-небудь українську пісню? Що відчули при цьому?
Наші пісні – то наше багатство. Деякі з них сумно линуть аж до неба, а звідти падають у саме серце, обпікаючи його чимось до болю рідним: “Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма”. А є пісні веселі, бо наш народ любить жартувати.
Скарбниця українського народу вміщує безліч пісень: про героїчне минуле, про людську долю
Ось ви опинились у нашому степу, серед високих зелених трав, запашних квітів. А то що за звуки? То чумацька пісня, народжена на свіжому повітрі під скрип колес. І раптом ваше серце пронизує якесь ливне почуття бадьорості.
Відважна козацька пісня, . повне на любові до рідної землі і бажання воювати за неї до останнього подиху, чується вам.
А якби довелося вам побувати тихої місячної ночі з українському селі, посидіти над теплою річечкою, неодмінно під спів соловейка почули б ви пісню про кохання. “Та пісня мила, та пісня люба, все про кохання, все про любов”. А послухайте,
Я люблю українську пісню, бо вона існує для серця для душі. І така вона гарна, що слухаєш її з величезною насолодою. І коли чуєш її, відриваєшся від землі, летиш над широкими ланами, над зеленими лісами, над глибокими ріками. А серце стає таким великим, що містить у собі всю рідну землю. Живи вічно, пісне!
Про рідний край і нашу пісню в світі
Не забувай, співучий мій народ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)