Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів? Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною.
Наприклад: Із-за гори, із кручі Буйне військо виступає. Після прочитання цих коротких рядків у нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає велике військо, виблискує зброя, чується іржання коней і стукіт копит. Поетичність пісень досягається з допомогою таких художніх засобів, як епітети, порівняння, гіпербола, пестливі слова. Часто в піснях
Нерідко окремі рядки співаються двічі. Такі повтори допомагають ясніше висловити головну думку, посилюють мелодійність пісень, роблять їх побудову злагодженою і стрункою. Неповторна краса пісні у злитності слова і мелодії. Сама мова пісні віршована, ритмічна, а тому дуже милозвучна.
Ця милозвучність посилюється ще й мелодією. Якщо мелодія – крила пісні, то для їх злету потрібна ідейно-емоційна наснаженість слова. Отже, такі особливості пісні, як лаконізм, стабільність розміру, ритмічність, використання різноманітних художніх засобів, що створюють високу поетичність мови,
Народна пісня живе століттями і буде вічно жити в народі, надихаючи навіть професійних діячів мистецтва на творчість.