Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.).
Коли юна вдова, Як громом побита яблуня, Наша вчителька перша Фросина Федотівна Комашко Ридала біля трьох своїх хлопців – Шури, Володі і Толі, Коли найгарніша учителька, В яку ми були закохані Первісною чистотою дитинства, Коли вона всім сказала: – Людоньки, Перемога! – Коли вона першачків розіслала Білими метеликами по селу, Ми розбіглися по селу, Як білі метелики, У найчистіших своїх сорочках, У яких нас війна помилувала.
Я полем чимчикував І боявся іти, аж ламався. – Що їй сказати і як? – Три похоронки на трьох синів Дістала баба Параска І кожного разу ридала, Ледве небо на неї не впало І не вбило її хмаровищем. Ми, бувало, в садок, її лазили І патрали груші і яблука І боялись її синів-вушкодерників, Що ловили нас, і хмолостали, І за вуха підсмикували, Щоб росли ми нівроку. Тепер нікому, нікому, нікому! Як одчинив я ту хвіртку, Як через сад я знайомий пройшов!
Баба сиділа, картоплю
– Того, бабо, що вже Перемога І до сільради кличуть на мітинг.- Як сиділа баба, отак і сиділа. Потім встала, пішла до льоху, З фартуха обтрусивши росточки. І не плакала, і не ридала, Чого я боявся найбільше, Тільки йшла, переламана втричі, І переламаною повернулась – Троє червоних яблук винесла З того тьмотьменного льоху І без слів мені в руки тицьнула Троє червоних циганок, Що палали під цвітом яблунь. – Не піду я, дитино, нікуди, А від хлопців, синок, це тобі.- І в чоло мене поцілувала Таж сухими, як горе, губами Й до картоплі під цвітом всілася. Йшов я полем, і двоє яблук Пропікало мені кишені, Третє яблуко ніс я в руках – Обпікало мені воно руки.
Наче перше яблуко був Сергій-танкіст, Що мене на коня підсаджував, Наче друге яблуко був Василь-матрос, Що давав поносить безкозирку, А вже третє яблуко був найменший, Влас, З яким бігав я по городах І який аж до Праги добіг, Та не зміг повернутись додому. Так пекли мене троє яблук, Що я мчав як стріла до школи, До Фросини Федотівни швидше. – Ось вам баба передала Троє яблук для ваших трьох: Це Володі, це Шурі, це Толі.- Так звільнився, аж я зітхнув, Не пекли вже кишені і руки.
Пломенисті циганки жаріли, Осявали весь клас, і всю школу, І веселу в сльозах Фросину Федотівну Із трьома її сиротами Під багряним крилом Перемоги.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)