Мотивування

Мотивування – один із проявів закону детермінації в художній творчості, діє в різних аспектах: як обгрунтування появи мотиву в художньому творі чи комбінації мотивів, що рухають фабулу і сюжет; як обгрунтування, пояснення поведінки персонажів, будь-яких змін у внутрішньому світі, мовленні, портреті персонажів, оповідача, ліричного суб’єкта. У першому випадку звертають увагу на послідовність розвитку тематики твору, доцільність і функціональне навантаження фабульно-сюжетних рухів, композиційних зчеплень усіх компонентів твору, простежують,

наскільки структура твору зумовлена авторським задумом, як у творі виявляється його художньо-естетична цілісність. У другому (в процесі пообразного аналізу твору) – простежують, наскільки обгрунтована поведінка персонажів, як вони взаємодіють між собою, чи відповідає або розходиться об’єктивна, пояснювана ними система мотивів своїх дій.

Будь-яка розбіжність у сфері мотивації поведінки людини потребує відповідної інтерпретації, оскільки окремі, глибинні мотиви, що впливають на внутрішній світ людини, її поведінку, здебільшого не усвідомлюються, інші – зумисне прикриваються мотивами соціально

бажаними, санкціонованими референтними групами. Людина видає себе, виконуючи певну соціальну роль, не за того, ким вона є насправді. Письменники, здійснюючи психологічний аналіз, системою таких засобів, як внутрішній монолог персонажів, авторський коментар, діалог, невласне пряма мова (чергуючи їх), тонко відтворюють цей процес, подають реальне чи приховане багатоголосся, взаємодію “свого” і “чужого” слова (див.: детермінізм у літературному процесі, діалогічні відношення).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Мотивування