Поблизу нашого села (як їхати на Зелене) є могила, що здавна прозивається “Роблена”. Переказують старі люди – колись на тій могилі стояла батарея Хмельницького Богдана. Там же таки біля могили й хутір його був. Одного разу на Богданів хутір налетів пан Чаплинський. А Богдан саме у якомусь воєнному поході перебував.
Ну і наробив клятий лях Богданові збитків – хутір його спалив, сина забив, а жінку його Марину викрав і повіз до Києва, щоб звінчатися з нею. Но тільки архірей не насмілився. “Боюсь, – каже, – Богдана. Розбий, –
Пішов Богдан війною на пана Чаплинського, та, видать, сили в нього було малувато. Розбив його Чаплинський у бою, взяв у полон і посадив у темницю. Но був у Богдана, у Хмельницького, один вірний товариш з руських. Якийсь повар… Підкопався цей руський чоловік під темницю, визволив Богдана з неволі, дав йому коня: “Тікай!” – каже.
От і вдався тоді Богдан за допомогою до руських. А потім Марина зрадила його і перекинулася до поляків. Бачать ляхи, що силою не візьмуть Богдана, то захотіли взяти хитрощами.
Підіслали Марину, щоб почастувала його вином. А воно було отруєне.
Пам’ятник Хмельницькому в Києві поставили. В’їхав він конем посеред Києва та як замахнувся булавою й збив хреста на костьолі… Ну, от на тому місці, де він стояв, і пам’ятник йому воздвигли.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)