Боротьба з ординцями – Народні перекази та легенди

БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ1

Колись були великі набіги.

Оце що по степу могили,- тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,- ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи2 або кошовому3.

Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. Як стугонить земля, то ото суне орда. Тоді запорожці розкладають на могилах вогнища, а самі – на коней та й скачуть до свого стану4.

Поки добіжать, то кошовий уже й на коні грає, уже й літаври гудуть5.

Як козаків велика

сила, то орду, було, не пустять у слободу, а стрічають її в степу. Де зустрінуть, там її й виколять.

1 Ординці – воїни турецького чи татарського війська (орди).

2 Слобода (від слова – свобода) – поселення у XVII – XVIII ст., яке було вільне від податків та панщини; найчастіше засновувалися втікачами-кріпаками; жили в них сім’ї жонатих січовиків.

3 Кошовий – головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою радою, тобто загальними зборами січовиків, які були найвищим органом влади на Запорозькій Січі, – козацькій республіці.

4 Стан – козацький табір, обоз.

5 Гра літаврів була сигналом до збору козаків.

??


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Боротьба з ординцями – Народні перекази та легенди