1. Визначення байки (невеличкий прозовий або віршований твір алегоричного змісту і повчального характеру).
2. Засновник жанру байки (давньогрецький раб-горбань, поет Езоп, VІ ст. до н. е.).
3. Римський поет Федр ( І ст. н. е., надав байкам віршованої форми, посилив повчальний зміст; виступав проти зажерливості, брехні, висміював-дурість, людські вади – “Вовк та Ягня”, “Вівця, Пес та Вовк”).
4. Італієць Леонардо да Вінчі – видатний діяч епохи Відродження (вкладав у байки оптимістичне життєрадісне ставлення до навколишнього світу,
5. Французький байкар Жан де Лафонтен (не наголошував на повчальних висновках, розповідав про смішний або безглуздий випадок; присутня народна мудрість).
6. Польський діяч Ігнатій Красицький (яскравий гумор і дотепність, виразні художні образи).
7. Талановитий російський письменник І. Крилов (його байки – цілі “повісті, комедії” (В. Бєлінський); критикує не лише окремі вади людей, а й певні історичні події та суспільні явища).
8. “Здається, байка просто бреше, А справді правду ясну чеше…” (через зображення звірів висміюються людські вади, яких необхідно позбуватися).