ЗУСТРІЧ З БАЙКОЮ
БАЙКА
Іван Крилов (1769-1844)
ВОВК І ЯГНЯ
У сильного безсилий винен завсігди:
Цих прикладів в Історії ми досить знаєм,
Та ми Історій не складаєм,
А в Байці можем це розповісти.
У спеку до струмка зайшло Ягня напитись;
І треба ж тут біді злучитись,
Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.
Ягнятко бачить він, і хоче поживитись,
Та він цьому надать законних прав хотів
І каже: “Як, нахабо, смієш ти мутити
Потік цей прохолодний мій,
Напій
Піском бруднити?
За це бо, далебі1,
Зірву
“Якщо пресвітлий2 Вовк дозволить,
Насмілюсь вам сказать, що воду в ручаю
Від Світлості3 я нижче кроків на сто п’ю;
І гніватися він даремно зволить:
Адже мутить пиття ніяк не можу я”. –
“Так це брехня моя?
Негіднику! звідкіль таке нахабство в світі?
Пригадую, як ти в позаторішнім літі Зі мною надто грубий був:
Цього я, друже мій, ще не забув!” –
“Та згляньтеся, нема мені ще й року зроду”,
Відмовило Ягня. – “То, певно, був твій брат”. –
“Не маю я братів”. – “То, може, кум чи сват,
Чи інший хтось такий із вашого
Самі ви, ваші пси і ваші пастухи Мене б хотіли збути,
І шкодите мені ви всі по змозі всюди,
Та розквитаюсь я за ваші всі гріхи!” –
“Ах, чим же винен я?” – “Мовчи, гоноровисте4!
Чи час тут розбирать провини всі, щеня?
Ти винен тим уже, що хочу я, бач, їсти”.
Сказав – і в темний ліс Вовк поволік Ягня.
1 Далебі – правду кажучи, справді.
2 Пресвітлий – у царській Росії почесне звертання до князя.
3 Світлість – Титул князя.
4 Гоноровистий – чванливий, пихатий, честолюбний.
Читаємо мовою оригіналу
ВОЛК И ЯГНЕНОК
У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в Истории мы тьму примеров слышим,
Но мы Истории не пишем;
А вот о том как в Баснях говорят.
Ягненок в жаркий день зашел к ручью напиться;
И налобно ж беде случиться,
Что около тех мест голодний рыскал Волк.
Ягненка видит он, на добычу стремится;
Но, делу дать хотя законный вид и толк,
Кричит: “Как смеешь ты, наглец, нечистым рылом
Здесь чистое мутить питье
Мое
С песком и с илом?
За дерзость такову
Я голову с тебя сорву”. –
“Когда светлейший Волк позволит,
Осмелюсь я донесть, что ниже по ручью
От Светлости его шагов я на сто пью,
И гневаться напрасно он изволит:
Питья мутить ему никак я не могу”. –
“Поэтому я лгу!
Негодный! слыхана ль такая дерзость в свете!
Да помнится, что ты еще в запрошлом лете
Мне здесь же как-то нагрубил:
Я этого, приятель, не забыл!” –
“Помилуйте, мне еще и от роду нет году”, –
Ягненок говорит. “Так это был твой брат”. –
“Нет братьев у меня”. – “Так это кум иль сват
И, словом, кто-нибудь из вашего же роду.
Вы сами, ваши псы и ваши пастухи,
Вы все мне зла хотите
И, если можете, то мне всегда вредите,
Но я с тобой за их разведаюсь грехи”. –
“Ах, я чем виноват?” – “Молчи! Устал я слушать,
Досуг мне разбирать вины твои, щенок!
Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать”.
Сказал и в темный лес Ягненка поволок.
Прагнемо бути творчими читачами
1. Яке враження справила на вас ця байка?
2. Зверніть увагу на репліки обох персонажів. Як вони їх характеризують?
3. Розгляньте ілюстрацію до байки. Чи вдалося художнику передати характери Вовка і Ягня? Що він прагнув увиразнити в нижній частині малюнка?
4. Пригадайте, що таке оригінал і переклад. Чому один із розміщених вище текстів називають оригіналом, а інший – перекладом?
5. Що спільного і відмінного в байках Езопа та Крилова?
6. Порівняйте однойменні байки Крилова та Глібова, орієнтуючись на такі запитання:
– Як про “вовчі закони” говорить кожний з поетів у вступних рядках байок?
– Чим різняться епізоди зустрічі Вовка з Ягням, заключні частини творів?
– Чи можна характеризувати ці байки як схожі і несхожі? Підготуйте виразне читання байки в особах.
Літературними куточками планети
У Літньому салу в російському місті Санкт-Петербурзі, де тривалий час жив Іван Крилов, можна побачити одне з найцікавіших скульптурних зображень письменника. Задумливо схилившись над книжкою, він сидить на дивовижному постаменті. Коли скульптор Петро Клодт працював над цією частиною пам’ятника, його майстерня нагадувала маленький зоопарк.
Спостерігаючи за справжніми тваринами, митець відтворював безсмертних персонажів байок Крилова. Фантазія скульптора зібрала на постаменті Мавпу, Осла, Ягня та багатьох інших звірів.
Світова література очима українських письменників
Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен,
Сковорода, Крилов – всім вистачило тем:
Всім шлях премудрий розкривався,
Хто до Езопа добувався,
Хто позичав сюжетів та ідей,
Щоб байкою збагачувать людей…
Микита Годованець
Підсумовуємо вивчене під час мандрівки “Зустріч з байкою”
1. Поясніть, що таке байка. З яких частин вона складається?
2. Кого і чому називають основоположником байкарського мистецтва?
3. До кожної верхньої картки знайдіть відповідну нижню і поясніть свій вибір.
4. Що спільного, а що відмінного в байкарській спадщині Лафонтена і Крилова?
5. Чи можна стверджувати, що прочитані байки Лафонтена і Крилова містять однакову мораль?
6. Підготуйте виразне читання напам’ять 1-2 байок.
7. Чому як синонім до слова алегорія використовують слово інакомовлення?
8. Підготуйте усний твір-мініатюру на тему “Моє особисте ставлення до проблем, порушених у байках”. Для обгрунтування свого погляду використовуйте приклади і цитати з творів.
9. Розгляньте схему “Дерево світової байки”. Про що вона розповідає?