Байка – твір художній, філософський, виховний
(за творами Езопа та Івана Крылова)
Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним.
Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника
“Крук і Лисиця”. Мораль цієї байки у Крилова принципово відрізняється від Езопової виховної ноти. Езоп пише про нерозумність Крука, а Крилов робить інший акцент, і у нього головним персонажем стає улеслива Лисиця. Отже, основна ідея його байки – лестощі, які шкодять оточуючим. Обидві риси людської натури – дурість і улесливість – можна знайти в обох байках.
Але акценти авторами розставлені різні, а тому байки сприймаються по-різному, хоч відразу зрозуміло, що використовується один і той самий сюжет.
Байка
Мораль байки “Бабка і Мураха” з часів Езопа не змінилася: необхідно думати про майбутнє і працювати задля нього.
“Лисиця і виноград”. Ця байка розповідає нам про те, як Лисиця довгий час намагалася дістати виноград, який був надто високо, і вона так і не скуштувала його. Лисиця тоді сказала, що цей виноград ще зелений і пішла собі. Мораль Езоп розкрив дуже влучно і навіть афористично: “так і деякі люди не можуть досягти успіху через брак сили, а звинувачують у цьому обставини”.
Цікаво те, що у байці Крилова наголошується на тому, що виноград був стиглий: “грона червоніли”.
Отже, ми бачимо, що байка – це твір не тільки мистецький, а ще філософський і виховний. Байка викриває вади людського характеру, а оскільки ці вади часто одні й ті самі незалежно від часу і простору, теми, ідеї, сюжети байок позичаються одними письменниками в інших. Для автора залишається основним одне: щоб байка працювала на виправлення людини. І виховує вона людину дуже обережно і ніжно: пропонуючи їй на розсуд поведінку тварин.
Таким чином, ніхто не залишається ображеним, а хто хоче “почути”, про що каже автор, той “почує”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)