Саме так витримано повість О. С. Пушкіна – вона абсолютно співзвучна з мелодією старовинного романсу, блискуче написаного відомим російським композитором Г. Свиридовим. Її герої – провінційні юнак і дівчина, Марія та Володимир. Глушина, нудьга, патріархальні взаємини і разом з тим – поривання у світ високих почуттів, намагання жити так, як герої улюблених французьких романів – романтично, з усілякими пригодами.
Здавалося б, ніщо не повинне заважати їхньому щастю, однак батьки нареченої не дають згоди на їхній шлюб. І тоді, як у
Саме ця таємниця, якої так хотілось героям, щоб прикрасити сіре, одноманітне провінційне життя, – театральна постановка, яку не судилось їм зіграти до кінця. Житія, справжнє, непередбачуване, вривається в їхню “п’єсу” стихійним лихом – заметіллю. Доля виявилася прихильною до молодят, а після заметілі, як ми знаємо, настає тиха і сонячна погода.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)