“Ярослав Мудрий” – художнє втілення ідеї незалежності народного духу, любові й відданості своїй вітчизні. Актуальне звучання. Проблематика взаємин видатної особи та народних мас. Складність характеру Ярослава

УРОК 18

Тема. “Ярослав Мудрий” – художнє втілення ідеї незалежності народного духу, любові й відданості своїй вітчизні. Актуальне звучання. Проблематика взаємин видатної особи та народних мас.

Складність характеру Ярослава.

Мета: розкрити образи героїв твору, довести актуальність і сучасний пафос драми; виховувати одинадцятикласників патріотами своєї землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: драма І. Кочерги “Ярослав Мудрий”, епіграф, критичні матеріали.

I. Організаційна частина.

II. Перевірка засвоєних

знань.

Запитання та завдання для учнів.

Розкажіть про життєвий шлях та творчість І. Кочерги.

.Повідомлення теми і мети уроку.

.Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Епіграфом до уроку можуть бути слова М. Рильського: “Кожна п’єса І. Кочерги відкриває нову сторінку мистецтва… Коли я думаю про “Ярослава Мудрого”, згадую найвищі зразки поетичної драматургії – Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шіллера, Лесі Українки…”

Драматична поема “Ярослав Мудрий” може бути зразком того, як, за словами І. Франка, історичний твір своєю проблематикою,

ідейною спрямованістю перегукується з актуальними питаннями сучасності. Дивно, але факт залишається фактом – “Ярослав Мудрий” актуальний і в наш час.

Цей твір, безперечно, є вершиною творчості драматурга. “Ярослав Мудрий” задуманий і написаний у 1944 році. У драмі автор звертається до історичної постаті Ярослава Мудрого. Розповідь про нього обмежено рамками 1030-1036 років.

Це був час, коли Великому князю вдалося приборкати міжусобні чвари на київських землях та відбити навалу печенігів. Цікавий, складний, по-філософськи наснажений образ Ярослава, його змагання за самостійність і могутність Руської держави вабили драматурга можливістю провести історичну паралель між боротьбою Київської Русі проти нападників та Вітчизняною війною XX століття, тому І. Кочерга працював над твором із захопленням і написав його досить швидко.

За основу сюжету драматург взяв найбільш напружений період князювання Ярослава – коли той закінчує “збирання” землі Руської в єдину державу і починає її прикрашати: будувати міста, церкви, монастирі, поширювати науку та культуру, утверджувати нове законодавство. Відтворення саме цього історичного періоду дало найкращі можливості для розкриття образу Ярослава і звеличення ідеї патріотизму, заперечення псевдонаукової теорії нордичного походження Київської держави. У грудні 1946 року п’єса “Ярослав Мудрий” була поставлена Харківським театром ім.

Т. Шевченка. Спектакль відзначено Державною премією.

Запитання для бесіди.

1. Що ви дізналися про життя та боротьбу наших предків зі сторінок п’єси “Ярослав Мудрий”?

2. Доведіть, що Київська Русь була на той час найбільшою і наймогутнішою державою Європи.

3. Що можна сказати про місто Київ XI ст.? Зачитайте рядки, де описується краса міста.

Коментар вчителя.

У п’єсі нема єдиної, стрижневої сюжетної лінії, навколо якої розгорталися б події. Всі сюжетні лінії твору перетинаються з образом князя, всі найважливіші проблеми торкаються його постаті.

І. Кочерга в образі Ярослава Мудрого втілив ідею любові до рідної землі. Князь як особа історична і як герой драматичної поеми – постать складна і суперечлива. Його помисли, мрії та діяння спрямовані на те, щоб возвеличити Київ, створити могутню і єдину державу.

Це було можливим лише за умови сильної монархічної влади.

Одним із вузлових конфліктів твору, в якому розкривається ідея патріотизму, є боротьба Ярослава проти варягів, боротьба швидше політична, а не збройна. Складність і суперечливість ситуації полягає в тому, що варяги, будучи найманцями, які служили руським князям за гроші, прагнули прибрати Русь до своїх рук, оскільки їхні дружини становили помітну військову силу. Ярослав рішуче виступає проти прагнення варягів підкорити Київ і гнівно заперечує спробам дружини ствердити вищість ворогів.

Незважаючи на те, що Ярослав – наполовину варяг, він відчуває себе кровним русичем. З гордістю й гідністю князь говорить про руську кров, яка тече в його жилах, хоча це кров рабині. Він рішуче відкидає легенду про варязьке походження Русі:

Мені не треба пишних тих казок,

Що предків нам шукають десь за морем.

Народ мій тут, на рідних цих просторах,

Від Києва до Ладоги живе.

І не заброд Ісландії суворих, –

Мене своїм він предком назове!

У цих словах сконцентрована головна ідея твору – художньо переконливо, чітко, виразно, хоч і дещо прямолінійно. У них – гордість за велич своєї країни, “від Києва до Ладоги”, впевненість у силі й незламності народу, якому ні до чого чужоземні зайди.

Запитання до учнів.

1. Які цілі ставить перед собою Ярослав?

(Ярослав бореться спочатку за великокнязівський стіл, а потім за повне підкорення своїй владі усіх князівств. Влада, збройна боротьба для нього – лише засіб створити умови для мирного спокійного життя, для розвитку науки, культури, будівництва міст:

… вищих я не відаю скарбів,

Ніж мирний труд і щастя в мирнім домі,

Які весь вік я чесно боронив…).

2. Як ви розумієте слова, які Ярослав Мудрий часто говорить: “Раніш закон, а потім – благодать.”

(Під законом слід розуміти вищі інтереси – інтереси держави, а благодать – то добробут, щастя людей. Закон – це встановлений князем порядок, безпека держави, а благодать – це мирний розвиток, “наряжання ” її містами, монастирями, які були місцями не тільки релігійних відправ, а й переписування та зберігання книг.

У Розв’язанні проблеми “закон і благодать” відчувається роздвоєність і суперечливість характеру Ярослава. Він прагне до мирного будівництва, а змушений “весь вік водить в походи рать”.)

3. Чи завжди князь чинить справедливо?

(Князь часто сам змушений порушувати закони, виходячи з певної політичної обстановки. Коли люди вимагали правого суду над забродою – варягом, убивцею Милушиного брата, Ярослав, аби не загострювати стосунків із варягами, милує його на прохання Єлизавети. Народ устами Журейка висловлює незгоду з таким рішенням: “То неправий суд “. Філософію, виражену словами “раніш закон, а потім благодать “, народ трактує по-своєму:

Раніш, ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті.

Співчуваючи Журейкові, що обстоює справедливість з погляду простого люду, Іван Кочерга разом з тим з’ясовує і позицію Ярослава, який іде до великої мети, нехтуючи часом долею простолюду: … Мудрий лад Не насадити кротким, Немов троянд і лілій тихий сад. Як дикий ліс мотиками, руками Державне поле треба корчувать, Щоб виросла на ньому благодать.)

Образ Ярослава змальовано у всій цілеспрямованості його діянь, у ваганнях і суперечностях, властивих кожній людині: “Боже правий, як важко це – творити правий суд!” – говорить він. Йому ж належать і мудрі слова, викликані важкими роздумами про своє життя і діяння: “Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких”. Ярослав Мудрий показаний і як державний діяч, і як не позбавлена щирих почуттів, а то й звичайних слабкостей, людина.

Але завжди князь має силу все підкорити вищій меті свого життя. Душа Ярослава болить, але він віддає свою дочку Єлисавету за норвезького витязя, зміцнюючи союз із північним сусідом:

Хоч як мені тяжка дочки утрата,

Прощай, Гаральде, Русь понад усе.

І. Кочерга не тільки пояснює, а й художньо виправдовує поведінку Ярослава. Про це свідчать і такі сюжетні лінії, як Ярослав – Микита, Ярослав – Журейко, Ярослав – Інгігерда.

Для кращого розуміння значення цих сюжетних ліній у змалюванні образу князя ставимо ряд проблемних запитань:

1. Чому в душі Микити згас вогонь помсти Ярославу?

2. Як ви розумієте слова Ярослава над тілом Микити: “Прощай, Микито, серце полум’яне, мій чесний ворог і таємний друг!”?

3. Чому Журейко, забуваючи особисту кривду, наражаючись на небезпеку, попереджає князя про змову варягів?

4. Як ви розцінюєте “перевтілення” гордої Інгігерди у смиренну Ірину?

Вчитель узагальнює.Всі ці сюжетні лінії підпорядковані одному завданню: утвердити ідею патріотизму, необхідність поступатися особистим заради спільного, заради інтересів держави. Вся художня тканина твору, композиція, система образів підпорядковані одному завданню – художньо втілити ідею незламності народного духу, уславити благородне почуття патріотизму, відданості своїй вітчизні.

V. Підсумки уроку.

Слово вчителя.

І. Кочерга, звертаючись до історії Київської Русі, закликає підпорядкувати особисті інтереси загальним, жити не для власного щастя, а для людей, для загального добра, як це робили Ярослав Мудрий, Журейко, Микита. Саме тому цей твір є актуальним і зараз, коли Україна утверджується і розбудовується як незалежна держава. Зараз нам дуже потрібні такі лідери, як Ярослав Мудрий.

VI. Домашнє завдання.

Підготуватися до аналізу образів драми. Виписати цитати-афоризми. Використана література:

1. Андріянова М. І. Кочерга: Літературний портрет,- К., 1963.

2. Брюховецький В. Іван Кочерга//Іван Кочерга. Драматичні твори: Бібліотека української літератури,- К., 1989.

3. Кузякіна Н. Драматург Іван Кочерга,- К, 1968.