Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги
В історії нашої держави є чимало славних людей, які своїм життям, своєю працею примножували велич України. До таких постатей належить і князь Ярослав, якого наші пращури прозвали Мудрим.
І. Кочерга 1944 року, в час, коли наша країна боролась з фашизмом, написав історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Напередодні битви за Київ так пророче, з глибини століть звучав заклик Ярослава:
Під Києвом великим златоглавим
Хай задзвенить прадідна наша слава!
Хай загримлять червленії
То не дамо ж гнізда свого в обиду,
Вперед, на бій за землю нашу рідну,
За Київ наш, державний і святий!
Мужність наших пращурів, їх бойова доблесть були прикладом для воїнів Великої Вітчизняної війни. І для нас, людей третього тисячоліття, ця п’єса звучить актуально, а образ Ярослава захоплює патріотизмом, далекоглядністю, любов’ю до народу, до книг, до храмів. Бажання Ярослава Мудрого високо піднести культуру руської землі спонукає і нас бути освіченими і культурними громадянами незалежної України.
Серед усієї творчої спадщини І. Кочерги п’єсу “Ярослав Мудрий” вважають вершиною
У вуста князя Ярослава автор вклав близькі йому філософські думки про сенс людського життя як безконечного виборювання миру і щастя, бо “Береться мудрість не із заповітів, А із шукань і помилок гірких”.
На думку драматурга Ярослав тим великий, що зумів здобути народну підтримку, злити воєдино сили, щоб боронити рідний край.
Драматург вдало створив і систему образів п’єси, серед яких є й історичні постаті, і вигадані образи, які допомагають відтворити дух тих часів. А монологи і діалоги героїв п’єси змушують замислитися над сьогоденням, хоча п’єса переносить нас в XI століття, у часи Київської Русі. Ці монологи не втратили актуальності – вони закликають українців кінця XX – початку XXI століть бути патріотами, дбати про економічний і культурний розвиток нашої держави.
Отже, в п’єсі “Ярослав Мудрий” І. Кочерга висвітлює події часів Київської Русі, розкриває проблеми патріотизму, народу і видатної історичної постаті, миру і щастя, розбудови держави.