Іван Антонович Кочерга належить до тих небагатьох митців, які ставили собі за мету осягнути сенс людського буття, пізнати владу любові і смерті, пітьми і світла, обов’язку і права. Його творчий шлях – це шлях невтомних і нескінченних пошуків. Він, як сказав Максим Рильський, дивився на життя своїми очима.
Все своє життя він чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові. Саме любов до народу, до мистецтва, до життя і всього прекрасного, що є в ньому, надихнула великого драматурга на створення історичної драматичної поеми “Ярослав
Письменник підносить проблему миру як найвищої людської цінності, запоруки процвітання
Його твір підносить ідею миру, возвеличує її, закликає до мирного щасливого життя, до порозуміння людей у всіх сферах їхнього життя, до закону і благодаті, до мудрості книг, до вічного і прекрасного, до збереження духовності. Перед тим, як поставити останню крапку в своєму творі, я б хотіла згадати слова Сильвестра, який у п’єсі виступає символом нашої духовності, слова, що письменник вклав в уста цього героя, втіливши в них свою мрію про мир на рідній землі: Благослови, Господь, державний Київ, Що на горі над голубим Дніпром Пильнує мир і всі труди людськії…