У минулому голу ми переїхали в новий район, і мені довелося йти в нову школу. Хлопці в класі були непогані, і я швидко з усіма перезнайомився. У нашім класі був учень, що відразу зацікавив мене. Його кликали Владик
Він постійно читав: на уроках, на змінах, а іноді й на ходу. Що дивно, у класі його всі любили й ніхто не називав “букварем” або “зубрилкой”. Владик часто доповнював учителя на уроках і із захопленням розповідав задане додому завдання, постачаючи оповідання новими подробицями, про які в підручниках і не згадувалося. Його
Деякі хлопці приходили в школу в джинсах і кроссовках, а на Владику завжди були акуратно відпрасовані штани й піджак. Йому подобалося почувати себе строгим і підтягнутим. Владик був білявим, і тому його темні очі викликали дивне відчуття невідповідності. Ці очі завжди дивилися добродушно, але уважно, а під час жартів і розіграшів у них з’являлися веселі іскорки
Говорив Владик дуже грамотно й красиво, умів відокремлювати головне від другорядного. Мені завжди
Я захоплювався футболом. Один раз Владик приніс у клас книгу й простягнув мені. Він сказав, що книга повинна зацікавити мене. Пам’ятаю, я “проковтнув” цю книжку за кілька днів, настільки цікава й нова була поміщена в ній інформація про мій улюблений вид спорту
Там були цікаві факти з історії футболу, інтерв’ю зі знаменитими гравцями й ще багато чого іншого. Із вдячністю я повернув книжку своєму товаришеві й запитав, немає чи в нього ще чого-небудь такого ж цікавого. Владик посміхнувся й запросив мене до себе додому з реченням самому вибрати, що сподобається. Так я познайомився зі своїм кращим другом, на який завжди можу покластися у важкі мінути