Твір-оповідання за даним сюжетом з елементами опису дії

Одного разу у бібліотеці ми побачили за вікном годівницю. До неї почергово підлітали синиці й, схопивши насіннячко, відразу летіли геть.

-А ще вони полюбляють сало, – почули ми за спинами голос бібліотекарки Зої Михайлівни. – Тільки воно має бути несолоним, бо птах захворіє.

-А хліб синиці їдять? – запитав я.

-І хліб, і пшоно… Що дасте, те й з’їдять. Зима все-таки…

Нам теж закортіло влаштувати годівницю птахам вдома на балконі. Сказано – зроблено. Проблем з матеріалом не виникло.

Для годівниці ми взяли прозору

пластмасову коробку з-під печива. В її стінках по боках гвіздком зробили отвори, через які протягли ліску. Потім прикріпили її до перил на балконі. Годівниця готова.

Насіннячко синицям купили на ринку. Цікаво, що там, де торгують насінням, синиць не побачиш. Там бешкетують горобці. Вони зграйками підлітають до численних розкритих мішків з насінням, виставлених на продаж, і крадуть його. Коли йдеш торговельним рядом, здається, що ось-ось наступиш па горобця.

Дерева нагадують пташиний базар: вони, наче плодами, усіяні горобцями, які голосно кричать і навіть б’ються.

Удома ми насипали насіння у годівницю і почали

спостерігати. На відміну від базару, жодного горобця поблизу годівниці не було. Вона відразу ж стала

Їдальнею для синиць. Вони по черзі поринали у годівницю, хапали насіннячко й одразу летіли геть.

Якось прилетіли горобці. Скориставшись тимчасовою відсутністю синиць, вони зграйкою впурхнули у коробку-годівницю і, розштовхуючи одне одного, просто в годівниці смакували насінням. Синиці ж, як ми помітили, сідають з насіннячком на гілку дерева і вже там їдять ласощі.

Одного разу я сидів за письмовим столом, коли почув на бляшанім карнизі за вікном дріб численних пташиних лап. Виглянувши у вікно, я побачив на карнизі синиць. Перевів погляд на годівницю, а там… клював насіння якийсь великий птах.

За хвилину до нього приєднався ще один. Він був темно-сірим, з блакитним пір’ям, біля хвостика це пір’ячко ставало білим.

Птахи, назву яких ми не знали, наївшись, полетіли. Потім ми наповнили годівницю насінням, і господарями їдальні на нашому балконі знову стали синиці.

Деякий час ми не купували насіння, і годівниця пустувала. Але якось, прогулюючись парком, ми побачили великих птахів. Батько помітив, що вони схожі на тих, які прилітали до нас на балкон за насінням.

Я не погодився, бо у цих птахів грудка світла, а у наших балконних гостей вона була темно-сірою. Але зустріч з цими птахами у парку нагадала нам про те, що, доки зима, пташина їдальня не повинна пустувати. На зворотному шляху ми зайшли на ринок, купили насіння, і годівниця ожила.

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ ДУМИ І БАЛАДИ. КОЛОМИЙКИ

ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ

OТрагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень.

OБалади і думи – перлини української народної Творчості.

OЖінка-полонянка Маруся Богуславка (за народною думою).

OВідображення в “Думі про козака Голоту” боротьби українського народу проти татарських загарбників.

OПорівняльна характеристика козака Голоти і татарина.

OОбрази народних героїв Богдана Хмельницького та Івана Богуна (“Дума

Oпро Івана Богуна”)

OЧого вчить нас Балада “Ой, чиє ж то жито, чиї ж то покоси…”

OПісенна спадщина українців.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Твір-оповідання за даним сюжетом з елементами опису дії