Валентин Катаєв Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож.
Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Учений Перо страшніше від обойми пістолета, Коли потрапить до залізної руки.
І Енгельс у глибокій тиші кабінету Розгоном сторінок поколихнув віки. Хіба не так углиб росте коріння дуба?
Воно у пітьму надр несе такий нестрим, Аж поки поміж скель не розігнеться грубо І не розколе їх навалом віковим, 1920, Одеса Вуличний бій
Як від м’яча, що потрапляє
Людей, которі наслухали строго, Куди стріляє з корабля залога, Куди той свист холодний понесло,
Пробіг матрос. Осколок гедзем тенькнув. Трамвайний дріт шукав іржаву рейку, Немов ласо, закручене в петлю. Вже іграшка нікчемна і горбата – При штабі мокла кинута гармата.
Якій відбили колесо в бою. 1920, Одеса Поїзд
Знов узліссям гуркочуть колеса!.. Мов коханець, в призначений час З білим написом поїзд “Одеса” Пробігає шумливо повз нас. Він димами крайнебо посмужив.
Стогнуть рейки, щасливо дзвенять, Кожен гляне услід забайдуже, А я знов у полоні сум’ять. 1944, Передєлкіно