Українська література 6 клас
КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО…
Тарас Шевченко (1814-1861)
Він був сином кріпака і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу…
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лиш по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Іван Франко
Великий поет українського
У дев’ять років Тарас втратив матір. Батько одружився з удовою, яка теж мала трьох дітей. Коли ж через два роки помер і батько, життя вдома зробилося нестерпним, і хлопець пішов у найми до чужих людей.
Спершу був наймитом при школі суворого вчителя дяка, пас чужі ягнята, потім став слугою козачком пана Енгельгардта. Невдовзі пан переїздить до Петербурга й забирає малого “козачка” з собою…
Змалку у Тараса прокинувся талант
Тарас у вільні години ходив до Літнього саду, де з натури змальовує садові скульптури. Там і побачив його художник Іван Сошенко за роботою. Ця зустріч стала переломною в житті майбутнього поета і художника.
Сошенко зі своїми друзями, відомими художниками Карлом Брюлловым, Олексієм Венеціановим, поетами Євгеном Гребінкою і Василем Жуковським, допомогли визволити Шевченка з кріпацтва, заплативши панові чималі гроші. Вони ж допомогли Тарасові здобути освіту у Петербурзькій академії мистецтв.
У1840 році побачила світ перша книжка поезій Тараса Шевченка – “Кобзар”. Від назви цієї збірки, яка набула нечуваної популярності, поета почали називати Кобзарем.
Одним з найкращих дарунків для дітей, яких поет дуже любив (йому не судилося створити свою сім’ю, мати власних дітей), була остання його книжка – “Буквар”, який мав усього 24 сторінки і був виданий тиражем 10 000 примірників ціною три копійки кож ний. Зібрані від продажу “Букваря” кошти передавалися на користь недільних шкіл.
Услід за “Букварем” письменник мріяв написати й інші підручники для початкової школи, хотів стати вчителем малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити ці мрії. Поет помер 10 березня 1861 року.
Спершу його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. У трав ні того ж року прах Кобзаря перевезли в Україну і поховали, як побажав він у своєму “Заповіті”, на Чернечій (нині Тарасовій) горі над Дніпром біля Канева.
Твори Кобзаря читають і люблять у всьому світі. Поки існуватиме український народ, звучатиме українська мова, доти в серцях мільйонів людей житиме великий Кобзар.
Що? Коли? Чому? Як?
1. Що ви знаєте про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка? 2. Яке ім’я дав народ Тарасові Шевченку? 3. Чи було дитинство Тараса щасливим?
Доведіть своє твердження, спираючись на відомості з біографії поета. 4. Що ви знаєте про “Буквар”, який поет написав для українських дітей? 5. Як ви розумієте слова Івана Франка, сказані про Тараса Шевченка?
ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску1, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города,
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем2 звати?
1 Ряска – дрібна плавуча круглолиста рослина, що покриває води (звичайно стоячі). 2 Зять – чоловік дочки.
Що? Коли? Чому? Як?
1. Які образи і картини постають у вашій уяві, коли ви читаєте вірш “Тече вода з-під явора”? 2. Яку пору року зображено у вірші? Знайдіть відповідні рядки у творі. 3. Які рядки вірша свідчать про те, що краса та спокій природи співзвучні настрою людей?
4. З якою інтонацією, силою голосу та в якому темпі слід читати кожну строфу? 5. Залучивши свою уяву, опишіть момент створення поетом рядків поезії “Тече вода з-під явора”. 6. Намалюйте ілюстрації до тих поезій Т. Шевченка, які найбільше припали вам до серця.
7. Які пісні на слова Т. Шевченка ви знаєте? Коли і де ви їх чули? 8. Проведіть конкурс на кращу декламацію поезій Т. Шевченка.
Вправи і завдання
I. За допомогою яких художніх засобів Тарас Шевченко передає красу і неповторність рідної природи? Відповідь ілюструйте словами з тексту вірша.
II. Знайдіть у вірші пестливі слова. Які почуття вони передають? Як вони допомагають уявити описану картину?
III. Доповніть речення словами з тексту; 1. … над водою червона калина. 2. Пишається калинонька, явір… . 3. Прийшло дівча воду брати, брало, … .
IV. Доберіть означення до слів: калина, явір, вода, дівча, батько, мати.
V. Вкажіть, які рядки взято з вірша Т. Шевченка “Тече вода з-під явора”:
1. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти…
2. Вийшли з хати батько й мати у гай погуляти…
3. Вийшли з хати батько й мати в село погуляти…
VI. Перекладіть рідною мовою:
1. Тече вода з-під явора яром на долину.
2. А качечка випливає з качуром за ними, ловить ряску, розмовляє з дітками своїми.
VII. Вивчіть вірш Т. Шевченка “Тече вода з-нід явора” напам’ять.
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ
Тарас Шевченко
ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ
(Уривок з поеми “Княжна”)
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зелени віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Як у полі на могилі
Вовкулак ночує,
А сич в лісі та на стрісі
Недолю віщує.
Як сон-трава при долині
Вночі розцвітає…
А про людей… Та нехай їм.
Я їх, добрих, знаю.
Добре знаю. Зоре моя!
Мій друже єдиний!
І хто знає, що діється
В нас на Україні?
А я знаю. І розкажу
Тобі; й спать не ляжу.
А ти завтра тихесенько
Богові розкажеш.
N. N.
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, йоле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє йоле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! Зоре! – і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають на небі синім?
Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве своє
Маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: – Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі нішов опочивати.
Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.
На чужину з України брати розійшлися.
Покинули стару матір.
Той жінку покинув, а той сестру.
А найменший – молоду дівчину.
Посадила стара мати три ясени в полі.
А невістка посадила високу тополю.
Три явори посадила сестра при долині…
А дівчина заручена – червону калину.
Не прийнялись три ясени, тополя всихала,
Повсихали три явори, калина зов’яла.
Не вертаються три брати. Плаче стара мати,
Плаче жінка з діточками в нетонленій хаті.
Сестра плаче, йде шукати братів на чужину…
А дівчину заручену кладуть в домовину.
Не вертаються три брати, по світу блукають,
А три шляхи широкії терном заростають.
ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ ЧЕРВОНА КАЛИНА
Зацвіла із долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Пташечкам зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ1
Над Дніпровою сагою
Стоїть явір меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.
Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився,
Що без долі, без родини,
Та без вірної дружини,
І дружини, і надії
В самотині посивіє!
Явір каже: – Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся.
Козак каже: – Погуляю
Та любую пошукаю.
А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка, із гаю
Виходжаючи, співають;
Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають.
1Сагак – річкова затока.
САДОК ВИШНЕВИЙ КОПО ХАТИ
Садок вишневий коло хати.
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть.
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)