Думка (скорочено) – Шевченко Тарас

Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю,

А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину?

На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати. Ні поговорити”. Сидить козак на тім боці, – Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться, – Спіткалося горе. А журавлі летять собі Додому ключами.

Плаче козак – шляхи биті Заросли тернами.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Т. Шевченко часто називав свої вірші “думками”. Багато думок у поета, особливо сумних. Він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. То й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі по і птах і не знаходить її.

Покинув рідних, кохану, а все даремно – чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. Та й дуже часто немає вже повороту додому – “шляхи биті заросли тернами”. Недаремно кажуть, що “у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Думка (скорочено) – Шевченко Тарас