Ой три шляхи широкії – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той сестру.

А найменший Молоду дівчину. Посадила стара мати Три ясени в полі. А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині…

А дівчина заручена – Червону калину.

Не прийнялись три ясени, Тополя всихала. Повсихали три явори. Калина зов’яла.

Не вертаються три брати. Плаче стара мати, Плаче жінка з діточками В нетопленій хаті,

Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину… А дівчину

заручену Кладуть в домовину. Не вертаються три брати, По’ світу блукають, А три шляхи широкії Терном заростають.

Коментар Поезію “Ой три шляхи широкії…” називають перлиною поетичної творчості Т. Шевченка. Побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. Страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена.

Вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, страждаючий. Тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)
Ой три шляхи широкії – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено