II семестр
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1
Урок 53. ПОЕТИЧНІ ПЕРЛИНИ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА”
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Т. Г. Шевченка; поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
В будь-якого будяка
Будячиха будь-яка.
О. Орач
2. Робота над чистомовкою
Ба-ба-ба,
Он на березі вербаї
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі!
Сидить голуб на вербі!
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Я люблю свою вербу!
3. Розчитування за складовою таблицею
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Виставка-презентація дитячих малюнків
2. Конкурс на краще читання вірша “Сонце заходить, гори чорніють…”
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші.
У своєму
Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА…” (с. 56)
1. Виразне читання вірша вчителем
– Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час читання вірша?
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Явір – білий клен.
Пишатися – тут: буйно рости, квітнути, мати надзвичайно привабливий вигляд.
Ряска – багаторічна трав’яниста дрібна плаваюча кругло-листа рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.
Яр – глибока довга западина (переважно з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками.
2) Читання стовпчиків слів “луною” за вчителем.
Тече долиною
Вода калинонька
Явора верболози
Яром пишається
Хлюпощуться качуром
– У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?
– Які звуки позначає буква я?
– Яке слово у другому стовпчику “зайве”? (Пишається – назва дії.)
– Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання вірша учнями “луною” за вчителем
– Який куточок рідної природи оспівує поет у своєму вірші?
– З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.)
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
– Як ви розумієте словосполучення “пишається калинонька”?
– Куди тече вода?
– Що Шевченко пише про качку? її качаточок?
– Які слова свідчать про безмежну любов поета до рідної землі?
5. Гра “Знайди риму”
Долину… (калина)
Молодіє… (зеленіють)
Горою… (осокою)
За ними… (своїми)
6. Робота в групах
Створення і презентація словесних малюнків до вірша.
7. Добирання слів – назв дій до слів – назв предметів
Вода… (тече)
Калина… (пишається)
Явір… (молодіє)
Верболози й лози… (зеленіють)
Качаточка… (хлюпощуться)
Качечка… (випливає, ловить, розмовляє)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Що оспівує в ньому поет?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ять.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)