Українська література 6 клас
ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
ЛЕОНІД ГЛІБОВ
ЩУКА
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцімби вона такеє виробляла,
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці1
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа –
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого2, як завсігди годиться,
Була приставлена
А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько.
Лисиці й шле – то щупачка3,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких…
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав?), –
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…
Не довго думали – рішили –
І Щуку на вербі повісити звеліли.
– Дозвольте і мені, панове, річ держать, –
Тут обізвалася Лисиця.
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, –
У річці вражу Щуку утопити!
– Розумна річ! – всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули – у річку.
Малюнок Т. Чуприніної
1 Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини.
2 Стряпчий – адвокат, захисник обвинуваченого в суді.
3 Щупачок, щупак – самець щуки.