Селянські звичаї, побут, традиції українців за вивченими творами Т. Шевченка та І. Франка

Великі сини України Т. Шевченко та І. Франко вийшли з народу. Своїми творами, талантом вони заслужили всенародну шану.

Переді мною Шевченків “Кобзар”. Цю безсмертну книгу читали ще сучасни­ки Шевченка, а сьогодні перечитуємо ми, діти XXI століття.

Справжнім шедевром є вірш “Садок вишневий коло хати…”, який був напи­саний далеко від Батьківщини. Шевченко змальовує традиції українців – це дружна сім’я, де є гармонія людини і природи. Ми бачимо садок вишневий, бать­ківську хату, сім’ю, що вечеряє коло хати… І чуємо,

як хрущі над вишнями гудуть, тьохкає соловейко, співають дівчата.

Ця поезія дуже милозвучна, тому ста­ла народною піснею.

Інша пейзажна поезія “За сонцем хмаронька пливе” пройнята смутком. Адже розлука з рідним краєм тільки посилює спогади про батьківську хату, мальов­ничу природу. Шевченко вживає такі епітети: синє море, хмаронька рожева, ту­ман сивий. Метафори: серце одпочине, туман оповиє душу. Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог.

Все це надає віршові поетичності і наближує до фольклор­них творів.

Досить вдало змальовує звичаї і побут українського народу у своїх творах

І. Франко. Сам

автор писав: “Я найбільше люблю свого “Лиса Микиту”, тому що я його написав для своїх дітей”. Казкові герої живуть з нами з дитинства, допо­магають розрізняти добро і зло, смішне і страшне.

Хвалькуватість та пихатість, нечесність, хитрування – це риси цього казко­вого персонажа. Все це викликає у нас сміх та осуд. Ця казка подібна до народ­них. Тут є багато приказок:

Крутився, мов муха в окропі.

Заграло серце.

Аж око в’януло.

Мов полуда з очей спала.

Отже, твори Шевченка і Франка по-справжньому народні. Вони виховують у нас почуття гордості за свою країну, її культурну спадщину.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Селянські звичаї, побут, традиції українців за вивченими творами Т. Шевченка та І. Франка