Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…”

Майже в усіх творах Великого Кобзаря присутня Природа рідного краю. Вона змальована у народнопісенному дусі. Часто окремі її деталі – зоря, тополя, калина, явір, верба, садок вишневий – виростають до символів усієї України. Світ природи у Шевченка одухотворений:

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговоримо тихесенько

В неволі з тобою.

Образи Дніпра, “ланів широкополих”, зелених гаїв постійно присутні в поезіях Шевченка:

А верби ген понад ставом Тихесенько собі купають Зелені віти.

У ранніх творах Шевченка,

наприклад “Гамалії”, баладах, ми знаходимо романтичний пейзаж розбурханого моря, сердитого вітру, що гне тополю. Пізніше бачимо більш реалістичні, звернені до простої людини картини природи:

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть…

Поет ніколи не забував, що серед краси природи тяжко мучиться у кріпацтві трудящий люд. Тому в поемі “Сон” зображує Т. Шевченко Україну з її безталанною долею, злиднями, горем. За ліричним відступом постає мальовничий пейзаж:

…Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер виє, Степи, лани мріють,

Вербі

Повита

красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою…

Але ця прекрасна природа не радує, а тільки навіває тугу

Висновок. Т. Г. Шевченко з дитинства був закоханий у мальовничу природу України. Та поезій з ідилічними картинами українського села у нього мало.

Бо у поезіях він висловлює спогад дитинства або мрію про щасливе життя, подає ці картини як сон або як Майбутнє, що може настати тоді, коли не залишиться “сліду панського в Україні”.

Отже, природа рідного краю зображена Шевченком майстерно, поетично і зворушливо, з великою любов’ю і жалем, що такої гармонії, яка є в природі, немає в сучасному поетові суспільстві.

Опорні слова й поняття: пейзажна лірика, народні традиції у змалюванні природи, мальовничий пейзаж, одухотворення.

САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

Поклала мати коло хати

А матері вечерять ждуть.

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Сім’я вечеря коло хати,

Затихло все, тільки дівчата

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)


Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…”