Твір по повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка”. Історія Росії повна спогадів про народні хвилювання, іноді глухих і маловідомих, іноді – кривавих і оглушливих. Одним з найбільш відомих таких подій є повстання Омеляна Пугачова. Олександр Сергійович Пушкін серйозно цікавився російською історією. Серед його історичних робіт найбільш відома “Історія Петра” і матеріали про пугачовщину. Дивно, що сухі й точні звіти хронікерів стали основою для створення багатого історичного полотна – знаменитої повісті “Капітанська дочка”.
Пушкіна
Омелян Пугачов – донський козак, ветеран двох війн – Семирічних і російсько-турецької 1768-1774 років. Він дослужився до звання хорунжого, тобто до першого офіцерського чина в козачих військах російської армії. Замість того щоб продовжувати військову кар’єру, він став проводирем селянської війни й загинув на ешафоті.
Пушкін показує Пугачова з різних сторін: він то вожатий, якому добрий Гриньов дарує заячий тулупчик, те самозванець, що видає себе за імператора Петра ІІІ, те злочинець,
Передчуття не обдурили проводиря – він був виданий його ж соратниками. Пугачов у Пушкіна живе по легенді про орла й ворона, тобто вибирає кривавий шлях. Хто ж він – проводир народного повстання, прославлений численними історичними дослідженнями радянської епохи, або державний злочинець Ємелька, відданий публічній страті на Болотній площі?
Найімовірніше, друге, хоча Пушкін не дає власної остаточної оцінки цієї історичної особистості. Справа в тому, що епоха правління Катерини ІІ увійшла в історію Росії як цілком благополучний епізод. Повстання, точніше бунт Ємельяна Пугачова, позбавлений істотних об’єктивних причин, був заздалегідь приречений.
Всі проводирі народних повстань рано або пізно ставали фігурами легендарними. Про їх народ складав пісні. Однак Пушкін – єдиний, хто спробував дати теперішній портрет страшного й одночасно милостивого Омеляна Пугачова.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)