Повернення в Брайдсхед, що сам автор характеризував як “некролог приреченому вищому клану Англії”. Основний зміст його становлять спогади художника Чарльза Райдера, наведеного дорогами війни в маєток маркізів Марчмейнов Брайдсхед. де він провів кращі дні своєї юності. Марчмейни не тільки аристократи, але й католики, і це не випадково, тому що саме в період створення роману В у релігії й середньовіччі бачив осередок непорушних чеснот і неминущих духовних цінностей
“Повернення в Брайдсхед” – одне із самих “католицьких”
Письменник навмисно намагається не пояснювати цей учинок Райдера, у якому найменше вгадуються релігійні мотиви. Тремтячий вогник лампадки, що горить у військові роки в каплиці Брайдсхеда, символізує для Райдера насамперед міцність, непорушність
Сатиричні фарби письменник знаходить і для маркізи Марчмейн, і для старшого її сина Брайди, самого тупого й незначного із всіх Марчмейнов. Але, як і колись, усього ненависніше письменникові ті, хто по своїй натурі є заповзятливими й ухватистими буржуа, навіть якщо в їхніх жилах тече аристократична кров. Аристократку Селию, що була дружину Райдера, і безрідного вискочку Рекса Моттрема, що був чоловіка Джулии, зближають неутолимая спрага багатства, сліпа жорстокість і повна щиросердечна глухота. І при всім цьому їм властиво дивне вміння завжди пристосуватися до обставин і бути на “поверхні” життя