Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено

Ти знаєш, у нашому домі, в старому буфеті, давно живе мій добрий знайомий – старенький буфетний Гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям, а маму – малим дівчатком, гукав пустунам: “Ая-яй!”, Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок, золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер в одної маркізи з фарфору. Сказала маркіза: – Тепер дружити із вами не сором.

Ви

просто – франтом, хоча втягніть у петлицю троянду. І прошу до мене на чай

Разом з цвіркуном-музикантом.

Століття, і друге, і третє, – прислухайся! – чуєш? – завжди клопочеться Гном у буфеті, бурмоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,

і дзвонить в буфетні шибки. І в довгі засніжені ночі нашіптує дітям казки.

Коментар Рідний дім – це фортеця людини, її оберіг. Добре, коли в цьому домі затишно, привітно, коли чекають рідні, найдорожчі люди. Здається, що якийсь добрий гном чи домовичок оберігають лад і спокій у домі.

А може. Ці старий буфет, прабабусина шафа чи ще щось із старих

меблів? Вони бачили багато, пам’ятають увесь рід, що тут жив, і бережуть цю пам’ять.

Фантастична й зворушлива картина, яку змалювала письменниця, містить у собі глибокий смисл: тільки любов до людей, пошана до старшого покоління можуть допомогти жити в мирі та злагоді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено