Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан.
Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади.
К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі.
Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє!
Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого щастя! Сяє й бринить, мов склепіння священне,
Небо над нами, співуче й стрільчасте. Бачу, як гарби, набиті травою, Рипом своїм звеселяють дороги. Ринуть плоти по Курі бистриною,
Наче дівчата пливуть білоногі.
Дихають випарами вечоріння, Ставши круг міста, узгір’я чавунні. Вірші, мов крові краплини, складаю
Я біля брам твоїх і парапетів, Місто, налите юрбою до краю, Місто, велика столице поетів! Винобрання У горішній Шеретії
Хоч і тепло ще в долині, Гори вже вкриває іній, Стигнуть хмари голубі.
Мій одноліток тропою Йде, говорить сам з собою, Щось наспівує собі. Увіходить він до саду, Бачить там селян громаду,
Що збирає виноград. Тягне руки трьохаршинні, Обриває грона сині,
Зі всіма співає в лад. Ягід кошики духмяні Блиском сповнюють марані1,
Скарб рясного урожаю Ситить гронами до краю Лоно жадібне точил. Глек з водою вносять діти,-
Починають ноги мити І топтати грона ті. Для оздоби і для втіхи Сонце крізь шпарини стріхи Стромить леза золоті.
Сонце й вітер… Віхоть сіна Висмикнувсь, шурхнув до тина, Вітер куряву підмів. Маячить на лузі стадо.
Пастушки ганяють радо Очманілих голубів. Час всім братися за справу. Кукурудзу золотаву Руки порають жінок.
“Гей, сусідко, гей, кохана, Заспівай нам “Іав-нана”, Колискових пісеньок!” Над селом звучить весела “Іав-нана”, “Оровела” І чонгурі не затих. Гори в млу вдяглися сіру.
Місяць жовтим кругом сиру На горі Перанга ліг. 1934
(1 votes, average: 5.00 out of 5)