Поема “Сон” Т. Г. Шевченка – перший в українській літературі політичний Твір. Назвавши свою поему комедією, Шевченко, очевидно, мав на увазі, по-перше, сатиричне відображення дійсності у творі, а по-друге, те, що в ньому, яку “Божественній комедії” Данте, йтиметься про пекло – тільки не небесне, а земне.
Структурно поема складається зі вступу та трьох картин сну, в яких автор “пролітає” над Україною, Сибіром і Петербургом.
Т. Г. Шевченко в поемі “Сон” чи не першим відважився засобами сатири описати вінценосних осіб
Цар від пияцтва “одутий, аж посинів”, кричить на придворних,
Катами-людоїдами називає Шевченко Петра І й Катерину II: “Первий… розпинав нашу Україну”, а “Вторая доконала вдову-сиротину”. Саме вони знищили сотні тисяч українців, зігнавши їх на будівництво своєї столиці, зруйнували Запорозьку Січ, повернули селян у кріпацтво.
Образ панства поданий автором узагальнено, жоден з панів не індивідуалізований. Вони як кабани годовані чи індики – “пихаті, пузаті, …золотом облиті”. Це підлабузники – “блюдолизи”, кар’єристи, що прагнуть протовпитися “ближче… коло самих”, люди, що втратили всяке почуття гідності.
Для них, коли сам цар “вдарять або дулю дати благоволять” – уже щастя. “Панства, панства” розвелось так багато, що це вже становить загрозу для суспільства, адже їх треба годувати, одягати, розважати й виконувати їхні примхи.
Висновок. У своєму сатиричному творі Т. Г. Шевченко всебічно змалював суспільно-політичне життя миколаївської Росії І половини XIX століття, зумів розкрити людям істину, сказати правду про державу зла і несправедливості.
Змальовуючи в сатиричному плані царя, вельмож, чиновників у поемі “Сон”, поет скривдженого народу засудив їхній паразитизм і вірнопіддан-ство, жорстоку антинародну політику, підніс голос на захист людської гідності.
Тарас Шевченко осуджує деспотію, прославляє героїв, які борються в ім’я майбутнього народу. Усі епізоди поеми підводять читача до висновку, що самодержавна система не має права на існування, бо вона антинародна.
Опорні слова й поняття: сатира, сатиричний, памфлет, політична тематика, засудження деспотії, загальнолюдські цінності.