Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка “Кавказ”

Поема “Кавказ” (1845) була написана під безпосереднім враженням від звістки про загибель підчас кавказької війни Якова де Бальмена, полтавського поміщика, приятеля Шевченка. Однак емоційна реакція на смерть друга поєдналась у поемі з роздумами про загарбницький характер війни, яку вело російське самодержавство на Кавказі, проводячи імперську колонізаторську політику.

Початковий пейзаж поеми зображує величаву і водночас трагічну картину. Могутні Кавказькі гори залиті людською кров’ю: За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем,

кровію политі.

Двома рядками поет дає нам уявлення і про природу Кавказу, і про долю його народу, і про місце, де за міфом орел карає Прометея.

Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей. Він викрав на Олімпі вогонь, передав людям і навчив користуватися ним. За це Зевс наказав прикувати Прометея до скелі на Кавказі, пробив йому груди.

Щоранку великий орел клював титану печінку, яка вночі відновлювалась. Образ Прометея в поемі “Кавказ” символізує силу народу, його могутність і нескореність. Орел же асоціюється з двоголовим орлом самодержавства. Царат, ворожі сили не зможуть скувати

живої душі народу, бо він – безсмертний.

Саме це – основне в образі Прометея. Упевнено звучать слова поеми:

Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.

Важливого значення набуває тут займенник “наша”. Ним поет підкреслює, що йдеться не про один якийсь народ, а про всі пригноблені народи царської Росії.

До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. Це і Есхіл, і Шеллі, і Байрон, і Ломоносов, і Огарьов. В українській літературі після Т. Шевченка до образу Прометея вдається Леся Українка у драматичній поемі “В катакомбах”.

Висновок. У символічному образі Прометея Т. Шевченко показав незламність народів царської Росії, титанізм і живодайність їх фізичних і моральних сил, а в образі неситого орла – царизм, який “карає… що день добрі ребра й серце розбиває” і п’є кров трудящих. Але народ безсмертний, його кров “живуща”, і тому кат народів “не вип’є живущої крові, не скує душі народу”. Поет незмірно радіє з приводу того, що серце народу “знову оживає і сміється знову”. Створюючи образ Прометея, Т. Шевченко не пішов сліпо за міфом, а взяв тільки деякі його риси, а саме: фатальну трагічність і безсмертя.

Прометей у поемі “Кавказ” – філософський образ, який закликав народ до самоусвідомлення своєї історичної ролі, до активної дії, до оптимізму і віри в перемогу над самодержавством.

Опорні слова й поняття: філософський образ, міфологічний образ, символічний образ, усвідомлення історичної ролі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка “Кавказ”