Ой дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила, Приблудила к зеленому дубу: – Ой тут же я ночувати буду. – Ой думала, що дуб зелененький, – Аж то козак – козак молоденький! – Помагай Біг, козаче-гультяю!
Виведь мене на дорогу з гаю. – Ой коли б ти дороги не знала, – То ти б мене гультяєм не звала. Назвала б ти: “Сивий голубоньку, Виведь мене з гаю додомоньку!” – Ой здайся, дівча, на підмову, То виведу із гаю додому.
Куплю тобі коновочку меду, Таки тебе із розуму зведу. – Купи мені півкварти горілки, То не зведеш поштивої
Через тебе вся худоба гине. – Люлю, люлю, ти, малий чорточку, Через тебе страчу я сорочку.