ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ – Українські народні балади

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ

Ой на горі вогонь горить,

Під горою козак лежить,

Порубаний, постріляний,

Китайкою покриваний.

Накрив очі осокою,

А ніженьки китайкою;

А в головах ворон кряче,

А в ніженьках коник плаче:

-Ой коню мій вороненький,

Товаришу мій вірненький!

Не плач, коню, надо мною,

Не бий землі під собою.

Біжи, коню, дорогою

Степовою, широкою,

Щоб татари не впіймали,

Сіделечка не здіймали,

Сіделечка золотого

З тебе, коня вороного.

Як прибіжиш під ворота,

Стукни, грюкни коло плота;

Як прибіжиш ти в батьків двір,

Заржи, коню, на ввесь подвір!

Вийде сестра – розгнуздає,

Вийде мати – розпитає:

– Ой коню мій вороненький!

А де ж мій син молоденький?

– Не плач, мати, не журися:

Та вже ж твій син оженився,

Узяв собі паняночку,

В чистім полі земляночку.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ – Українські народні балади