Пенелопа – персонаж “Одіссеї”, дочка Икария і німфи Перибеи, чоловіка Одісея і двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., яка цілих 20 років чекає повернення улюбленого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одісея П. осаджують численні женихи, юнаки з кращих сімей Итаки і довколишніх островів. Але П.
Розуміючи, що сила на їх стороні, діє хитрістю: три роки вона обманює женихів, обіцяючи, що зробить вибір після того, як витче похоронний саван для свого свекра Лаэрта, а ночами розпускає те, що зуміла
Тому вона змиряється з тим, що женихи в постійних гулянках розоряють маєток її чоловіка. При цьому хитромудра П. пропонує женихам приносити їй подарунки і приймає їх, ухильно обіцяючи коли-небудь стати дружиною одного з них. Розсудливість і обережність П. проявляється і в тому, що вона не відразу довіряє людині, яка називається ім’ям її чоловіка, а піддає
Образу П., як, втім, більшості жіночих образів в поемах Гомера, властива деяка пасивність. П.
Нехай вимушено, але все таки підкоряється обставинам, які володарюють над нею. Проте у Гомера образ П. виходить за рамки тих уявлень про жіночий характер, які панували в його епоху. Зовнішня пасивність поведінки П. в поводженні з женихами, її покірливе підпорядкування своєму синові, юному Телемаху, по першому слову якого вона покірно віддаляється у свої спокої, – усе це затьмарюється її вірою і відданістю. Привабливість образу П.
У тому, що за її пасивним очікуванням зниклого чоловіка ховається активне і героїчне почуття.