Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж.
Наймає учителів(музики, танців, фехтування, філософії), які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного
Аргументи учителів враження не роблять – йому потрібно значно менше, чим вони пропонують, оскільки його уявлення про аристократизм більш ніж поверхневі. Після пропозиції філософа навчитися логіці, етиці і фізику Ж. просить зайнятися з ним правописом і навчити “дізнаватися за календарем, коли буває місяць, а коли ні”.
Наївно вірячи в силу грошей, Ж. наймає
Марнославство ж примушує Ж. відмовити Клеонту, закоханому в його дочку Люсиль. “…
Дочка моя буде маркізою, а розсердиш мене ще більше, так я її герцогинею зроблю”! – відповідає він пані Журден, на відміну від чоловіка що вважає вдалим тільки брак з рівним і що бачить засліплення свого чоловіка. Необгрунтовані претензії Ж.
Перешкоджають особистому щастю його дочки, але вони ж врешті-решт допомагають слузі Ковьелю влаштувати брак Люсиль і Клеонта, дотепно розігравши довірливого і готового на все заради залучення до аристократичного стану буржуа : переодягнувшись і представившись турецкоподданным, Ковьель просить руки Люсиль від імені сина турецького султана і посвячує його в “мамамуши”, для чого Ж. переодягають турком, голять і примушують брати участь у безглуздій “церемонії присвячення”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)